ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО АРБІТРАЖНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.09.93 Справа N 04-1/ЦА-5/307-1/102
vd930928 vn04-1/ЦА-5/307-1/102
Про перевірку рішення в порядку нагляду
( Додатково див. Рішення ВАСУ N 5/307 ( v_307800-93 ) від 15.07.93, Постанову N 1-02-7/ЦА-231/01 ( v1_01800-94 ) від 15.04.94 та Коментар ( n0002697-95 ) від 01.02.95 )
Арбітражна наглядова колегія у складі заступника Голови Вищого арбітражного суду України та арбітра розглянула заяву науково-виробничого підприємства "Дельта" про перегляд рішення Вищого арбітражного суду України від 15.07.93 у справі N 5/307 ( v_307800-93 ) за позовом спільного українсько-болгарського товариства "Хмесіл ЛТД" до НВП "Дельта" про відшкодування витрат у сумі 869533 крб., що виникли внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань та відвантаження металопродукції силами та засобами позивача.
Рішенням арбітражного суду ( v_307800-93 ) позов задоволений з тих підстав, що відповідно до умов договору від 17.11.92 N 15 відповідач зобов'язаний був здійснити навантаження металопродукції на транспортні засоби своїми силами і за свій рахунок. Цієї умови договору відповідач не виконав, що змусило позивача виконати вказані роботи своїм коштом.
У заяві про перегляд рішення відповідач вимагає його скасувати, посилаючись на те, що на момент вивезення закупленої позивачем металопродукції він уже не був її власником, оскільки реалізував її іншому покупцю за договором купівлі-продажу від 23.04.93 N 23. Згідно з п. 4.2 цього договору він повинен нести витрати з відвантаження металопродукції на залізничний транспорт.
Перевіркою матеріалів справи встановлено таке:
1. Між сторонами позову було укладено договори купівлі-продажу металопрокату від 17.11.92 N 15 та від 30.11.92 N 16. Згідно з п. 5.4 цих договорів відповідач зобов'язався здійснювати навантаження продукції своїми силами і за свій рахунок у транспортні засоби, що подаються позивачем.
До вивезення продукції вона перебувала на відповідальному збереженні на складі відповідача.
2. Вказані умови договору відповідач не виконав, що спонукало позивача здійснити навантаження металопродукції в транспортні засоби із залученням сторонніх організацій.
Витрати позивача при цьому становили 869533 крб., що підтверджується матеріалами справи.
3. Посилання відповідача на те, що позивач не був власником металопродукції на момент її відвантаження внаслідок укладення ним договору від 23.04.93 N 23 з експериментальним механічним заводом корпорації "Головкиївміськбуд", не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно з представленим позивачем протоколом від 27.04.93, вказаний договір було розірвано. Ця обставина зобов'язувала відповідача виконувати умови договору, укладеного з позивачем.
За таких умов рішення Вищого арбітражного суду України ( v_307800-93 ) з даної справи відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
Керуючись ст. 106 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), ПОСТАНОВИЛИ:
рішення Вищого арбітражного суду України від 15.07.93 у справі N 5/307 ( v_307800-93 ) залишити без змін.
Надруковано: "Вісник Вищого Арбітражного Суду України", N 2, 1995 р.