Особам, які проживають у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховується фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.
При цьому чотирикратний мінімум заробітної плати і наступні частини заробітку, передбачені статтею 76 цього Закону, обчислюються також із застосуванням районного коефіцієнта, встановленого в даному районі для робітників і службовців невиробничих галузей, але не більше коефіцієнта 1,5.
При вибутті цих осіб у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 і 78 цього Закону.
Особам, які прибули на постійне проживання в райони, зазначені в частині першій цієї статті, з інших регіонів країни, для яких районні коефіцієнти не встановлено чи встановлено в меншому розмірі, заробіток для обчислення пенсії перераховується шляхом застосування районного коефіцієнта з додержанням правил, що діють у цьому районі.
Мінімальні розміри пенсій, які призначаються за цим Законом у районах, де встановлено районні коефіцієнти, визначаються за період проживання в цих районах із застосуванням коефіцієнта, що діє в даному районі для робітників і службовців невиробничих галузей. Порядок застосування районних коефіцієнтів при обчисленні пенсії, а також перерахунку пенсії при вибутті з цих районів визначається Радою Міністрів СРСР.