Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 41). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і дружина (чоловік) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри і внуки, які не досягли 18 років або старші від цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри і внуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;
б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років, або є інвалідами;
в) один з батьків або дружина (чоловік) або дід, баба, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи внуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює;
г) дід і баба - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.
Учні професійно-технічних училищ, середніх спеціальних і студенти вищих навчальних закладів мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення зазначених навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Всі правила цього Закону, які стосуються сімей померлих, відповідно поширюються (оскільки не застережено інше) і на сім'ї тих, хто безвісти відсутній, коли безвісна відсутність годувальника засвідчена у встановленому порядку.