Держава забезпечує педагогічним працівникам:
належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування, підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років;
правовий, соціальний, професійний захист;
безплатне користування жилою площею з опаленням і освітленням у сільській місцевості, селищах міського типу відповідно до чинного законодавства;
компенсації при втраті роботи, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, встановлені законодавством;
виплату пенсій, в тому числі за вислугу років, для вчителів та вихователів дошкільних закладів, інших категорій педагогічних працівників відповідно до чинного законодавства;
( Чинність абзацу сьомого частини першої статті 52 відновлено згідно із Законом N 183/94-ВР від 23.09.94 )( Чинність абзацу сьомого частини першої статті 52 зупинено з 1 січня 1993 року на підставі Декрету N 23-92 від 31.12.92 ) встановлення середніх ставок і посадових окладів педагогічним працівникам народної освіти на рівні не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості;
( Чинність абзацу восьмого частини першої статті 52 відновлено згідно із Законом N 183/94-ВР від 23.09.94 )( Чинність абзацу восьмого частини першої статті 52 зупинено з 1 січня 1993 року на підставі Декрету N 23-92 від 31.12.92 ) встановлення середніх ставок і посадових окладів викладачам вищої школи на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості.
У разі захворювання педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ним професійних обов'язків і обмежує перебування в дитячому, учнівському, студентському колективах або тимчасовому переведенні з цих чи інших обставин на іншу роботу, йому забезпечується виплата допомоги в межах заробітку. При хворобі або каліцтві допомога виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.