1. При страхуванні сільськогосподарських тварин збитком є втрати страхувальника внаслідок загибелі або загибелі, вимушеного забою, вимушеного забою (знищення), умертвіння, травматичного пошкодження або захворювання сільськогосподарських тварин, а також втрати від недобору (недоотримання) продуктів бджільництва внаслідок настання страхового випадку. Збиток при страхуванні сільськогосподарських тварин визначається виходячи з їх вартості. При цьому збиток зменшується на вартість придатної до використання або реалізації продукції (м’ясо, шкура, шерсть, субпродукти тощо).
{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 }
2. Якщо страхування тварин здійснювалося без опису і на дату настання страхового випадку загальна кількість тварин даного виду і віку у групі виявилася більшою, ніж застраховано, розмір збитку визначається пропорційно до загальної кількості застрахованих тварин у групі та фактичної кількості тварин даного виду і віку на дату настання страхового випадку.
3. Обсяг втрат у разі загибелі або загибелі, вимушеного забою та/або вимушеного умертвіння тварин, що вирощуються на м’ясо, розраховується як різниця між вартістю застрахованої сільськогосподарської продукції і вартістю допущеного до реалізації м’яса.
{Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 }
{Стаття 12 в редакції Закону № 1601-IX від 01.07.2021 }