1. При страхуванні врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень збитком є втрати страхувальника від недобору (недоотримання) врожаю внаслідок повної або часткової загибелі (втрати, пошкодження) посівів (посадок) та/або врожаю внаслідок настання страхового випадку.
Недобір (недоотримання) врожаю визначається як різниця між врожайністю, зазначеною в договорі страхування, і фактично отриманою врожайністю або як відхилення від значення показників (індексів), визначених страховиком і страхувальником у договорі страхування.
2. Обсяг отриманого врожаю визначається відповідно до документів зберігання врожаю та/або його реалізації. Обсяг отриманого врожаю може бути визначений на підставі оцінки, проведеної на полі страхувальником і страховиком перед збиранням врожаю (біологічна врожайність) на вимогу будь-якої із сторін договору страхування. У разі залучення до оцінки третьої сторони оплата здійснюється стороною, яка вимагала проведення оцінки.
3. У разі пересівання або підсіву, здійснених за попереднім погодженням із страховиком, витрати на такі роботи включаються до розрахунку збитку за відповідним договором страхування. Страховик зобов’язаний відповідно до умов договору страхування компенсувати витрати на пересівання або підсів, але не більше розміру страхової суми, визначеної договором страхування, за вирахуванням виплат страхового відшкодування, страхових виплат, здійснених страховиком за таким договором.
4. Розрахунок збитку проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування і зазначається страховиком у страховому акті. У разі розбіжностей при визначенні причин і розміру збитку страхувальник і страховик мають право провести незалежну експертизу. Така експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.
{Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3720-IX від 21.05.2024 }
4. Розрахунок збитку здійснюється страховиком на підставі заяви страхувальника відповідно до умов договору страхування і зазначається страховиком у рішенні (страховому акті) про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати. У разі виявлення розбіжностей під час визначення причин і розміру збитку страхувальник і страховик мають право провести незалежну експертизу. Така експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.
{Частина четверта статті 11 в редакції Закону № 3720-IX від 21.05.2024 }
{Стаття 11 в редакції Закону № 1601-IX від 01.07.2021 }