1. Правочин комунального унітарного підприємства, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, який укладається з особою, заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок чи в інтересах такої особи, є правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість.
2. Особою, заінтересованою у вчиненні правочину, є:
1) посадова особа органу управління комунального унітарного підприємства;
2) посадова особа органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, якщо така особа є особою, відповідальною за прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення таким комунальним унітарним підприємством господарського договору;
3) член сім’ї посадової особи, зазначеної у пунктах 1 і 2 цієї частини, - чоловік (дружина), особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини);
4) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) або членом органу управління.
Особи (разом або окремо), зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, мають відповідати принаймні одній із таких ознак:
бути стороною такого правочину або членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
отримувати винагороду за вчинення такого правочину від комунального унітарного підприємства (посадових осіб органів управління комунального унітарного підприємства) або від особи, яка є стороною правочину;
внаслідок такого правочину набувати майно, будь-які майнові права, вигоди або блага;
брати участь у правочині як представник або посередник (крім представництва комунального унітарного підприємства посадовими особами).
3. Дія цієї статті поширюється на правочини комунальних унітарних підприємств, предметом яких є:
1) відчуження або придбання за одним договором чи кількома пов’язаними договорами товарів або іншого майна, робіт або послуг, вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчинено відповідний правочин (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством у власність товарів або майна безоплатно чи за 1 гривню);
2) передача або отримання в оренду, інше платне користування товарів або майна, балансова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчинено відповідний правочин;
3) передача комунальним унітарним підприємством у безоплатне користування третім особам товарів або іншого майна, балансова вартість яких перевищує 20 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчинено відповідний правочин;
4) виконання або замовлення робіт чи надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчинено відповідний правочин (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством результатів робіт або послуг безоплатно чи за 1 гривню);
5) надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчинено відповідний правочин (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно чи за 1 гривню);
6) надання комунальним унітарним підприємством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчинено відповідний правочин.
Статутом комунального унітарного підприємства може бути встановлено нижче граничне значення щодо вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість.
4. Особа, яка є заінтересованою у вчиненні правочину, повинна протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості, але до вчинення правочину, подати на розгляд наглядової ради, а у випадках, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, - органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство:
1) проект правочину із зазначенням вартості одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином, і загальної суми правочину, передбаченого частиною третьою цієї статті;
2) інформацію про заінтересованість особи у вчиненні правочину із зазначенням відповідного пункту частини другої цієї статті.
5. Наглядова рада комунального унітарного підприємства протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, приймає одне з таких рішень про:
1) надання згоди на вчинення відповідного правочину;
2) відмову у вчиненні відповідного правочину;
3) передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, із зазначенням мотивів такого рішення.
6. Наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, може залучити суб’єкта оціночної діяльності для проведення оцінки правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам.
7. У разі якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради комунального унітарного підприємства, вона не має права голосу під час прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення такого правочину.
Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є особою, передбаченою пунктом 2 частини другої цієї статті, врегулювання конфлікту інтересів здійснюється в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції.
8. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні такого правочину.
9. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, якщо:
1) на підприємстві не утворена наглядова рада;
2) наглядова рада ухвалила рішення про передачу питання на розгляд органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, із зазначенням мотивів такого рішення;
3) більшість членів наглядової ради є заінтересованими у вчиненні правочину;
4) балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до правочину, передбаченого частиною третьою цієї статті, перевищує 10 відсотків вартості активів підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства;
5) предметом договору є нерухоме або інше майно, якщо режим його оренди або відчуження регулюється спеціальним законодавством;
6) у результаті правочину обтяжується майно комунального підприємства;
7) в інших випадках, передбачених статутом комунального підприємства.
10. Якщо наглядова рада або орган, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності, не прийняли жодного рішення протягом 10 робочих днів з дня отримання наглядовою радою інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість, вважається схваленим.
У разі залучення наглядовою радою суб’єкта оціночної діяльності для проведення оцінки правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, на відповідність його звичайним ринковим умовам строк, необхідний для прийняття рішення наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, збільшується на строк, необхідний для здійснення такої оцінки, але не більш як на 30 календарних днів, які обчислюються з дня отримання інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті.
11. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє права та обов’язки його сторін лише у разі подальшого схвалення такого правочину у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. У разі нездійснення подальшого схвалення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, такий правочин визнається судом недійсним за позовом комунального унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить таке підприємство.
12. Подальше схвалення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє права та обов’язки комунального унітарного підприємства з дня вчинення такого правочину.
13. Відповідальність за шкоду, заподіяну комунальному унітарному підприємству правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні комунальним унітарним підприємством такого правочину.
14. Керівник (виконавчий орган) комунального унітарного підприємства або особа, спеціально уповноважена керівником (виконавчим органом) чи установчими документами комунального унітарного підприємства, у разі порушення ними вимог, передбачених цією статтею, підлягають адміністративній, дисциплінарній відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов’язків, а також повинні відшкодувати шкоду, заподіяну їхніми діями комунальному унітарному підприємству";
у частині другій статті 70 слова "підприємств, установ та організацій" замінити словами "юридичних осіб";
{Підпункт 9 пункту 6 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 }
10) частини другу, п’яту і шосту статті 4 Закону України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і передане йому на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом";
"Національний банк для забезпечення своєї діяльності та виконання визначених цим Законом функцій має право створювати юридичні особи, відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном).
Національний банк, створені ним юридичні особи, його відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном) мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням";
11) у Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 407 із наступними змінами):
перше речення частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
"Військове майно - це державне майно, передане в користування органам військового управління, військовим частинам, закладам, установам та організаціям Збройних Сил України (далі - військові частини) на праві узуфрукта державного майна";
у статті 2:
у частині першій слова "Вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном" замінити словами "Вирішення питань щодо забезпечення військових частин військовим майном";
частину другу викласти в такій редакції:
"Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі передає військове майно військовим частинам на праві узуфрукта державного майна, приймає рішення щодо передачі цього майна між військовими частинами, встановлює порядок приймання та оприбуткування військового майна";
частини першу і другу статті 3 викласти в такій редакції:
"Державне майно передається військовим частинам на праві узуфрукта державного майна.
З моменту передачі державного майна військовій частині на праві узуфрукта державного майна таке майно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують військове майно виключно за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України";
статтю 6 викласти в такій редакції:
" Стаття 6. Відчуження військового майна
Відчуження військового майна на внутрішньому ринку здійснюється на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі за рішенням Міністерства оборони України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім майна, визначеного частиною другою цієї статті. Для цілей цього Закону термін "електронна торгова система" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Відчуження виробів військового призначення, товарів подвійного використання та продуктів утилізації військового майна (крім металобрухту) на внутрішньому та зовнішньому ринках здійснюється Міністерством оборони України на конкурентних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Міністерство оборони України для підготовки до відчуження військового майна, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, може залучати підприємства та організації, що діють відповідно до укладеного з ними договору.
Відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не використовується у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також єдиних майнових комплексів та іншого нерухомого майна здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно з частиною першою цієї статті.
Продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється на земельних торгах у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Стартова ціна військового майна, що відчужується на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі, визначається на рівні балансової вартості такого майна, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
У разі реалізації майна, передбаченого частиною другою цієї статті, а також у разі, якщо балансова вартість майна, що відчужується на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі, відсутня або дорівнює нулю, його вартість (стартова ціна) визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Кошти, одержані від реалізації військового майна, зараховуються до державного бюджету, крім плати за участь в електронному аукціоні.
Кошти, що надходять від реалізації продуктів утилізації озброєння, військової техніки і боєприпасів, зараховуються до державного бюджету, крім плати за участь в електронному аукціоні";
12) частини третю і четверту статті 28 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 177) викласти в такій редакції:
"Бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнання та інше майно, що є державною або комунальною власністю, передаються засновником бібліотекам державної і комунальної власності на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.
Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, передані державним бібліотекам на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, є державною власністю незалежно від їх місцезнаходження";
13) у частині другій статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 48, ст. 410; 2008 р., № 27-28, ст. 253) слова "належать їм на праві оперативного управління" замінити словами "передаються їм на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом";
14) частину першу статті 17 Закону України "Про органи самоорганізації населення" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 48, ст. 254) викласти в такій редакції:
"Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою на праві узуфрукта комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом";
15) абзаци другий і третій частини першої статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"юридичними особами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
юридичними особами, у яких житловий фонд перебуває на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, до обов’язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання";
16) частину п’яту статті 28 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208) викласти в такій редакції:
"Майно, яке перебуває в користуванні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, органів Державної прикордонної служби України, її навчальних закладів, установ та організацій, є державною власністю і передається їм на праві узуфрукта державного майна або на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом";
17) у Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313 із наступними змінами):
статтю 9 доповнити частиною шостою такого змісту:
"Відчуження предмета іпотеки у разі внесення майна, що є предметом іпотеки, до статутного капіталу юридичної особи - правонаступника, що утворилася шляхом перетворення державного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, здійснюється без згоди іпотекодержателя";
частину третю статті 12 доповнити словами "а також крім внесення майна, що є предметом іпотеки, до статутного капіталу юридичної особи - правонаступника, що утворилася шляхом перетворення державного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства";
частину першу статті 14 викласти в такій редакції:
"Предметом іпотеки може бути об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, що є об’єктом права державної чи комунальної власності (спеціального майнового права держави або територіальної громади) і переданий суб’єкту господарювання державного або комунального сектору економіки на праві узуфрукта державного або комунального майна або на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом. Передача в іпотеку такого майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить відповідна юридична особа. Продаж предмета іпотеки, що є об’єктом права державної чи комунальної власності (спеціального майнового права держави або територіальної громади), здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна";
18) у частині четвертій статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 14, ст. 209; 2012 р., № 37, ст. 444) слова "здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону" замінити словами "здійснюється на земельних торгах у порядку, встановленому Земельним кодексом України, та відповідно до цього Закону";
19) частину другу статті 2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 51, ст. 547; 2016 р., № 3, ст. 25) викласти в такій редакції:
"Об’єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об’єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук передаються відповідно Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук на праві узуфрукта державного майна або на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, та передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, за договором оренди";
20) частини четверту і п’яту статті 16 Закону України "Про театри і театральну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 26, ст. 350) викласти в такій редакції:
"Майно державних театрів є державною власністю і належить театрам на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві, передбаченому законом.
Основні фонди та обігові кошти, інше майно державних та комунальних театрів не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених законом. Будівлі (споруди, приміщення) театрів, що належать до державної чи комунальної власності, передаються їм на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом";
21) у Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами):
у статті 3:
абзац дванадцятий частини першої викласти в такій редакції:
"державне майно, передане на праві узуфрукта державного майна або на іншому речовому праві на державне майно, передбаченому законом";
доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:
"3. Суб’єктами господарювання державного сектору економіки є юридичні особи, єдиним учасником (засновником) яких є держава, а також юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі або частка держави становить величину, що забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб.
Суб’єкти господарювання державного сектору економіки надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію для формування бази даних електронної звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформація бази даних електронної звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінетом Міністрів України встановлюються критерії, відповідно до яких інформація про суб’єкти господарювання державного сектору економіки бази даних електронної звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки не підлягає оприлюдненню у період дії правового режиму воєнного стану або стану війни.
4. Продаж (відчуження), передача в оренду (найм) об’єктів державної власності здійснюються на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів (публічних торгів) в електронній торговій системі з урахуванням особливостей, визначених законом.
Функціонування та розвиток електронної торгової системи (ЕТС) забезпечуються за рахунок плати на розвиток ЕТС, що становить третину суми максимальної винагороди оператора електронного майданчика (плати за участь в електронному аукціоні), якщо інше не встановлено законодавством.
Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією, визначає порядок здійснення адміністратором ЕТС контролю за дотриманням операторами електронних майданчиків вимог до стандартів надання та розвитку сервісів, включаючи веб-сайти та служби.
Для цілей цього Закону терміни "електронна торгова система", "електронний майданчик", "оператор електронного майданчика" вживаються у значеннях, наведених у законах України "Про приватизацію державного і комунального майна" (для цілей продажу), "Про оренду державного та комунального майна" (для цілей оренди)";
у частині другій статті 5:
пункт 18 доповнити підпунктами "я - 2 -я - 5 " такого змісту:
"я - 2 ) передачі державного та комунального майна на праві узуфрукта державного або комунального майна, контролю за використанням такого майна;
я - 3 ) погодження залучення державними підприємствами та господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов’язаннями;
я - 4 ) передачі державного майна на праві відання оператору системи передачі електричної енергії, оператору газотранспортної системи, оператору газосховища;
я - 5 ) формування та ведення бази даних електронної звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки";
у пункті 28 слова і цифри "встановлює порядок відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності" замінити словами і цифрами "встановлює порядок відчуження та передачі в оренду (найм) майна господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є держава";
доповнити пунктом 29 такого змісту:
"29) затверджує стратегію приватизації об’єктів права державної власності";
частину першу статті 5 - 2 доповнити пунктом 7 - 2 такого змісту:
"7 - 2 ) формує та веде базу даних електронної звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
у частині першій статті 6:
пункти 4 - 2 і 16 - 2 викласти в такій редакції:
"4 - 2 ) приймають рішення у випадках, визначених законом, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, правочину, щодо якого є заінтересованість, та значного правочину або про відмову в наданні згоди та несуть встановлену законом відповідальність за прийняття таких рішень";
"16 - 2 ) приймають рішення про створення юридичних осіб, на баланс яких передається державне майно, що не увійшло до статутних капіталів ліквідованих господарських товариств та залишилося без балансоутримувача";
доповнити пунктом 32 - 1 такого змісту:
"32 - 1 ) здійснюють контроль за використанням державного майна, переданого на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом";
пункт 39 виключити;
доповнити пунктом 40 такого змісту:
"40) приймають рішення про передачу об’єктів державної власності на праві узуфрукта державного майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
доповнити статтями 9 - 1 -9 - 10 такого змісту:
" Стаття 9 - 1 . Особливості користування державним майном
1. Право особистого безоплатного володіння і користування державним майном (узуфрукт державного майна) є речовим правом на державне майно для узуфруктаріїв - органів державної влади, державних органів, державних організацій (установ, закладів), державних некомерційних товариств та інших юридичних осіб, які не мають на меті одержання прибутку та єдиним учасником (засновником) яких є держава.
Об’єкти права державної власності, що не підлягають приватизації, передаються у володіння та користування юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є держава, господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником (засновником) якої є держава, на праві узуфрукта державного майна.
2. Узуфрукт державного майна встановлюється рішенням уповноваженого органу управління на будь-які види рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), яке перебуває у власності держави, строком на п’ять років або безстроково.
Рішенням уповноваженого органу управління, яким встановлений узуфрукт державного майна, можуть бути передбачені додаткові умови володіння і користування державним майном.
3. Крім права володіння і користування державним майном, узуфруктарію належить право отримання плодів, продукції і доходів від користування таким майном.
Узуфруктарій за попередньою письмовою згодою уповноваженого органу управління може покращувати майно, щодо якого встановлений узуфрукт державного майна, без права на вилучення таких покращень.
4. Узуфруктарій зобов’язаний використовувати державне майно згідно з цільовим призначенням, визначеним уповноваженим органом управління, утримувати передане на праві узуфрукта державне майно в належному стані, за власний рахунок проводити його поточний ремонт, а за попередньою письмовою згодою уповноваженого органу управління або наглядової ради акціонерного товариства, склад якої відповідає вимогам частини четвертої статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства", у разі якщо статутом передбачено, що вирішення такого питання належить до компетенції наглядової ради, - капітальний ремонт.
Узуфруктарій також несе витрати, пов’язані з утриманням, користуванням та обслуговуванням майна, щодо якого встановлений узуфрукт державного майна.
5. Узуфруктарій не може відчужувати майно, передане йому на праві узуфрукта державного майна, передавати його у довірчу власність або довірче управління, вносити його до статутного капіталу юридичних осіб, виділяти його для спільної діяльності, а також не може вчиняти щодо такого майна інші дії, наслідком яких може бути його відчуження або зміна цільового призначення, крім передачі такого майна в оренду у випадках та порядку, встановлених законом.
6. Узуфруктарій має право вживати заходів для відшкодування шкоди, завданої власником або третьою особою майну, щодо якого встановлено узуфрукт державного майна.
7. Узуфрукт державного майна припиняється у разі:
1) припинення узуфруктарія в результаті його ліквідації;
2) загибелі або припинення існування майна, щодо якого встановлений узуфрукт державного майна;
3) закінчення строку, на який було встановлено узуфрукт державного майна;
4) погіршення стану майна, щодо якого встановлено узуфрукт державного майна, внаслідок чого воно стає непридатним для використання за призначенням;
5) прийняття уповноваженим органом управління рішення про припинення узуфрукта державного майна, встановленого безстроково;
6) поєднання в одній особі особи узуфруктарія і власника державного майна;
7) припинення узуфрукта комунального майна за рішенням суду.