Законодавство України про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей ґрунтується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього Закону, законів України "Про соціальні послуги" ( 966-15 ), "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" ( 1104-15 ), "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ), "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" ( 2342-15 ) та інших нормативно-правових актів.
При вирішенні питань щодо соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей застосовуються норми міжнародного права та правила, встановлені міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.