1. Державною підтримкою для реалізації права на житло можуть скористатися особи, які не мають доступу до житла, що відповідає загальним вимогам до споживчої якості житла, особи, які потребують соціального захисту, та інші категорії осіб, визначені цим Законом та іншими законами України.
Особами, які не мають доступу до житла, вважаються особи, які не мають у власності, користуванні або на інших підставах житла, що відповідає загальним вимогам до споживчої якості житла, або які не мають фактичної можливості користуватися або розпоряджатися таким житлом унаслідок:
1) знищення або пошкодження житла внаслідок воєнних дій, терористичних актів, надзвичайних ситуацій, тимчасової окупації території, на якій розташоване житло;
2) недопуску до житла з боку третіх осіб, що перешкоджають законному володінню, користуванню чи розпоряджанню житлом;
3) інших обставин, що унеможливлюють проживання у житлі, підтверджених відповідними документами.
2. Інформація про осіб, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, вноситься до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.
3. Критерії віднесення осіб до категорії осіб, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону та інших законів України.