1. Національна система кібербезпеки є сукупністю суб’єктів забезпечення кібербезпеки та взаємопов’язаних заходів політичного, науково-технічного, інформаційного, освітнього характеру, організаційних, правових, оперативно-розшукових, розвідувальних, контррозвідувальних, оборонних, інженерно-технічних заходів, а також заходів криптографічного і технічного захисту національних інформаційних ресурсів, кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
2. Основними суб’єктами національної системи кібербезпеки є Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національна поліція України, Служба безпеки України, Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України, розвідувальні органи, органи України, Національний банк України, Міністерство закордонних справ України, які відповідно до Конституції і законів України виконують в установленому у встановленому порядку такі основні завдання:
1) Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо захисту у кіберпросторі державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, активної протидії агресії у кіберпросторі, кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, здійснює державний контроль у цих сферах; координує діяльність інших суб’єктів забезпечення кібербезпеки щодо кіберзахисту; забезпечує створення та функціонування Національної електронної комунікаційної мережі, впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту; здійснює організаційно-технічні заходи із запобігання, виявлення та реагування на кіберінциденти і кібератаки та усунення їх наслідків; інформує про кіберзагрози та відповідні методи захисту від них; забезпечує впровадження аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури, встановлює вимоги до аудиторів інформаційної безпеки, визначає порядок їх атестації (переатестації); координує, організовує та проводить аудит захищеності комунікаційних і технологічних систем об’єктів критичної інфраструктури на вразливість; забезпечує функціонування Державного центру кіберзахисту та Центру активної протидії агресії у кіберпросторі, урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA;
{Абзац перший частини другої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
{Пункт 2 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2470-IX від 28.07.2022 }
1) Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечує формування та реалізацію державної політики з кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, активної протидії агресії в кіберпросторі, кіберзахисту критичної інфраструктури, здійснює державний контроль у зазначених сферах; здійснює стандартизацію у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, протидії технічним розвідкам; забезпечує створення та функціонування національної системи реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози, національної системи обміну інформацією про кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози; координує діяльність інших суб’єктів забезпечення кібербезпеки щодо кіберзахисту; забезпечує створення та функціонування Національної електронної комунікаційної мережі, впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту; забезпечує функціонування Державного центру кіберзахисту та Центру активної протидії агресії у кіберпросторі, національної команди реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози CERT-UA (національний CSIRT); систематично організовує та проводить навчання з питань технічного захисту та кіберзахисту для осіб, які в межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють заходи з кіберзахисту в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, що є власниками або розпорядниками інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або службова інформація та інформація, що становить державну таємницю, та в юридичних особах, які є власниками або розпорядниками об’єктів критичної інфраструктури або об’єктів критичної інформаційної інфраструктури; забезпечує функціонування системи професійної кваліфікації за групами кваліфікацій у сферах захисту інформації та кіберзахисту; здійснює методичне регулювання оцінювання стану кіберзахисту, встановлює вимоги до суб’єктів оцінювання стану кіберзахисту щодо оцінювання інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або службова інформація та інформація, що становить державну таємницю, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури; виконує інші завдання та здійснює інші повноваження відповідно до закону;
2) Національна поліція України забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави від кримінально протиправних посягань у кіберпросторі; здійснює заходи із запобігання, виявлення, припинення та розкриття кіберзлочинів, підвищення поінформованості громадян про безпеку в кіберпросторі;
{Пункт 1 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2470-IX від 28.07.2022 ; в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
{Пункт 2 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }
2) Національна поліція України забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави від кримінально протиправних посягань у кіберпросторі; здійснює заходи із запобігання, виявлення, припинення та розкриття кіберзлочинів, кримінальних правопорушень проти об’єктів критичної інформаційної інфраструктури; здійснює заходи з інформування громадян про безпеку в кіберпросторі;
3) Служба безпеки України здійснює запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, які вчиняються у кіберпросторі; здійснює контррозвідувальні та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на боротьбу з кібертероризмом та кібершпигунством, негласно перевіряє готовність об’єктів критичної інфраструктури до можливих кібератак та кіберінцидентів; протидіє кіберзлочинності, наслідки якої можуть створити загрозу життєво важливим інтересам держави; розслідує кіберінциденти та кібератаки щодо державних електронних інформаційних ресурсів, інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, критичної інформаційної інфраструктури; забезпечує реагування на кіберінциденти у сфері державної безпеки;
{Пункт 2 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 ; в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
{Пункт 3 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }
3) Служба безпеки України відповідно до закону здійснює заходи із запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, миру і безпеки людства, а також кримінальних правопорушень терористичної спрямованості, що вчиняються у кіберпросторі або з його використанням; здійснює контррозвідувальні та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на боротьбу з кібертероризмом, кібердиверсіями та кібершпигунством; координує діяльність суб’єктів забезпечення кібербезпеки щодо протидії кібершпигунству, кібертероризму, кібердиверсіям; негласно перевіряє готовність об’єктів критичної інфраструктури до можливих кібератак та кіберінцидентів; протидіє кіберзлочинності, наслідки якої можуть створити загрозу життєво важливим інтересам держави; розслідує кіберінциденти та кібератаки щодо державних електронних інформаційних ресурсів, інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, критичної інформаційної інфраструктури; забезпечує реагування на кіберінциденти, кібератаки та кіберзагрози у сфері державної безпеки;
{Пункт 3 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 ; в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
4) Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України відповідно до компетенції здійснюють заходи з підготовки держави до відбиття воєнної агресії у кіберпросторі (кібероборони); здійснюють військову співпрацю з НАТО, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами оборонної сфери щодо забезпечення безпеки кіберпростору та спільного захисту від кіберзагроз;
{Пункт 4 частини другої статті 8 в редакції Законів № 3549-IX від 16.01.2024 , № 3783-IX від 05.06.2024 }
5) розвідувальні органи України здійснюють розвідувальну діяльність щодо загроз національній безпеці України у кіберпросторі, інших подій і обставин, що стосуються сфери кібербезпеки;
6) Національний банк України визначає порядок, вимоги та заходи із забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг, здійснює контроль за їх виконанням; створює центр Центр кіберзахисту Національного банку України, України (включаючи команду реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози CSIRT-NBU), забезпечує функціонування системи кіберзахисту для банків, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг; забезпечує проведення функціонування системи оцінювання стану кіберзахисту в банках, інших особах, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторах платіжних систем та/або учасниках платіжних систем, технологічних операторах платіжних послуг; встановлює вимоги до проведення аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури в банках, інших особах, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторах операторів платіжних систем та/або учасниках учасників платіжних систем, технологічних операторах операторів платіжних послуг.послуг;
{Пункт 6 частини другої статті 8 в редакції Закону Законів № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022}, № 4336-IX від 27.03.2025 }
7) Міністерство закордонних справ України сприяє розвитку євроінтеграційних процесів щодо підходів, методів, засобів забезпечення кібербезпеки, здійсненню узгоджених із ключовими міжнародними партнерами заходів, спрямованих на посилення кіберстійкості України та розвиток спроможностей національної системи кібербезпеки; забезпечує координацію діяльності щодо співпраці з міжнародними партнерами для спільної відповіді на кібератаки і подолання кризових ситуацій у кібербезпеці; забезпечує активну участь України в діяльності міжнародних організацій щодо спільного вироблення норм поведінки у кіберпросторі та вдосконалення відповідної міжнародної нормативно-правової бази; сприяє проведенню спільних з Європейським Союзом заходів, спрямованих на підвищення стійкості в кіберпросторі та спроможності розслідувати і переслідувати кіберзлочинність та реагувати на кіберзагрози; координує процес запровадження гармонізованого з євроатлантичною спільнотою підходу до застосування санкцій у відповідь на підривну діяльність у кіберпросторі, узгодження з міжнародними партнерами механізму спільних дипломатичних дій і заходів у відповідь на деструктивну кіберактивність; виконує інші завдання відповідно до закону.
{Частину другу статті 8 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }
{Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4070-IX від 20.11.2024 }
3. Функціонування національної системи кібербезпеки забезпечується шляхом:
1) вироблення і формування та оперативної адаптації державної політики у сфері кібербезпеки, спрямованої на розвиток кіберпростору, кіберзахисту з урахуванням наявних або потенційних ризиків, впровадження кращих практик та досягнення сумісності з відповідними стандартами Європейського Союзу та НАТО;
2) створення нормативно-правової та термінологічної бази у сфері кібербезпеки, гармонізації нормативних документів у сфері електронних комунікацій, захисту інформації, інформаційної безпеки та кібербезпеки відповідно до міжнародних стандартів, зокрема стандартів Європейського Союзу та НАТО;
{Пункт 1 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
3) встановлення обов’язкових вимог інформаційної безпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, у тому числі під час їх створення, введення в експлуатацію, експлуатації та модернізації з урахуванням міжнародних стандартів та специфіки галузі, до якої належать відповідні об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;
2) запровадження нормативно-правового регулювання у сфері кібербезпеки, кіберзахисту з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, чіткого розподілу ролей, завдань, функцій та відповідальності публічного сектору, операторів критичної інфраструктури та власників або розпорядників об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, а також галузевої специфіки, гармонізації практик та стандартів з Європейським Союзом та НАТО;
4) формування конкурентного середовища у сфері електронних комунікацій, надання послуг із захисту інформації та кіберзахисту;
{Пункт 2 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
5) залучення експертного потенціалу наукових установ, професійних та громадських об’єднань до підготовки проектів концептуальних документів у сфері кібербезпеки;
{Пункт 3 частини третьої статті 8 виключено на підставі Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
6) проведення навчань щодо дій у разі надзвичайних ситуацій та інцидентів у кіберпросторі;
4) запровадження заходів стимулювання розвитку та конкурентоспроможності індустрії послуг та продуктів у сфері кібербезпеки в Україні;
7) функціонування системи аудиту інформаційної безпеки, запровадження кращих світових практик і міжнародних стандартів з питань кібербезпеки та кіберзахисту;
{Пункт 4 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
8) розвитку мережі команд реагування на комп’ютерні надзвичайні події;
5) залучення експертного потенціалу приватного сектору, наукових установ, професійних та громадських об’єднань до розроблення проектів щодо стратегічного планування, державної політики, проектів нормативно-правових актів, нормативних документів, стандартів та методичних рекомендацій у сфері кібербезпеки;
{Пункт 5 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
6) систематичного проведення навчань з питань кіберзахисту для осіб, які в межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють заходи з кіберзахисту в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, що є власниками або розпорядниками інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або службова інформація та інформація, що становить державну таємницю, об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;
{Пункт 6 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
7) функціонування системи оцінювання стану кіберзахисту в органах державної влади, державних органах, органах місцевого самоврядування, державних підприємствах, господарських товариствах, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, державних наукових установах та закладах вищої освіти, щодо об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;
{Пункт 7 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
8) розвитку мережі команд реагування на кіберінциденти, кіберзагрози на національному, галузевому та регіональному рівнях, у тому числі із залученням приватних команд реагування;
{Пункт 8 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
9) розвитку та вдосконалення системи технічного і криптографічного захисту інформації;
10) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо захисту державних інформаційних ресурсів та інформації;
{Пункт 10 частини третьої статті 8 виключено на підставі Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
11) створення та забезпечення функціонування Національної електронної комунікаційної мережі;
12) обміну інформацією про інциденти кібербезпеки між суб’єктами забезпечення кібербезпеки у порядку, визначеному законодавством;
12) функціонування національної системи реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози та національної системи обміну інформацією про кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози;
{Пункт 12 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
13) впровадження єдиної (універсальної) системи індикаторів кіберзагроз з урахуванням міжнародних стандартів з питань кібербезпеки та кіберзахисту;
14) підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра і магістра за державним замовленням в обсязі, необхідному для задоволення потреб державного сектору економіки, а також за небюджетні кошти, у тому числі для підвищення кваліфікації та проведення обов’язкової періодичної атестації (переатестації) персоналу, відповідального за забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури, з урахуванням міжнародних стандартів;
15) впровадження організаційно-технічної моделі національної системи кібербезпеки як комплексу заходів, сил і засобів кіберзахисту, спрямованих на оперативне (кризове) реагування на кібератаки та кіберінциденти, впровадження контрзаходів, спрямованих на мінімізацію вразливості комунікаційних систем;
15) впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту національної системи кібербезпеки;
{Пункт 15 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
16) встановлення вимог (правил, настанов) щодо безпечного використання мережі Інтернет та надання електронних послуг державними органами;
17) державно-приватної взаємодії у запобіганні кіберзагрозам об’єктам критичної інфраструктури, реагуванні на кібератаки та кіберінциденти, усуненні їх наслідків, зокрема в умовах кризових ситуацій, надзвичайного і воєнного стану, в особливий період;
17) застосування інструментів та механізмів державно-приватної взаємодії для виконання завдань у сфері кібербезпеки, включаючи, але не обмежуючись, функціонування національної системи обміну інформацією про кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози, заходи кіберзахисту та захисту інформації; запровадження загальної системи або індивідуальних програм моніторингу, аналізу, координації дій, у тому числі під час реагування на кіберінциденти; усунення наслідків, здійснення заходів з відновлення; організації та здійснення заходів з підготовки кадрів, підвищення рівня знань і навичок, проведення навчань, розроблення та реалізації освітніх і просвітницьких програм; здійснення досліджень та нових розробок; забезпечення функціонування центрів кібербезпеки та їхніх сервісів; розроблення програмних документів та нормативно-правових актів у сфері кібербезпеки, а також для вирішення інших завдань у сфері кібербезпеки, що можуть бути вирішені шляхом державно-приватної взаємодії;
{Пункт 17 частини третьої статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
18) періодичного проведення огляду національної системи кібербезпеки, розроблення індикаторів стану кібербезпеки;
19) стратегічного планування та програмно-цільового забезпечення у сфері розвитку електронних комунікацій, інформаційних технологій, захисту інформації та кіберзахисту;
20) розвитку міжнародного співробітництва у сфері кібербезпеки, підтримки міжнародних ініціатив у сфері кібербезпеки, що відповідають національним інтересам України, поглиблення співпраці України з Європейським Союзом та НАТО з метою посилення спроможності України у сфері кібербезпеки, участі у заходах із зміцнення довіри при використанні кіберпростору, що проводяться під егідою Організації з безпеки і співробітництва в Європі;
21) здійснення оперативно-розшукових, розвідувальних, контррозвідувальних та інших заходів, спрямованих на запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, які вчиняються з використанням кіберпростору, розслідування, переслідування, оперативного реагування та протидії кіберзлочинності, розвідувально-підривній, терористичній та іншій діяльності у кіберпросторі, що завдає шкоди інтересам України, використанню мережі Інтернет у воєнних цілях;
{Пункт 21 частини третьої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }
22) здійснення воєнно-політичних, військово-технічних та інших заходів для розширення можливостей Воєнної організації держави, сектору безпеки і оборони з використанням кіберпростору, створення і розвитку сил, засобів та інструментів можливої відповіді на агресію у кіберпросторі, яка може застосовуватися як засіб стримування воєнних конфліктів та загроз з використанням кіберпростору;
23) обмеження участі у заходах із забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки будь-яких суб’єктів господарювання, які перебувають під контролем держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або держав та осіб, стосовно яких діють спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), прийняті на національному або міжнародному рівні внаслідок агресії щодо України, а також обмеження використання продукції, технологій та послуг таких суб’єктів для забезпечення технічного та криптографічного захисту державних інформаційних ресурсів, посилення державного контролю в цій сфері;
24) розвитку системи контррозвідувального забезпечення кібербезпеки, призначеної для запобігання, своєчасного виявлення та протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам безпеці України з використанням кіберпростору; усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення;
25) проведення розвідувальних заходів із виявлення та протидії загрозам національній безпеці України у кіберпросторі, виявлення інших подій і обставин, що стосуються сфери кібербезпеки.кібербезпеки;
{Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4070-IX від 20.11.2024 }
26) планування витрат та фінансування органами державної влади, державними органами, органами місцевого самоврядування, операторами критичної інфраструктури, власниками або розпорядниками об’єктів критичної інформаційної інфраструктури заходів кіберзахисту, передбачених законодавством;
{Частину третю статті 8 доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }
27) проведення інструктажів та систематичних тренінгів щодо кібергігієни для членів уряду України, народних депутатів України, працівників патронатних служб, депутатів місцевих рад, державних службовців, військовослужбовців, працівників органів державної влади та державних органів, керівників та працівників державних підприємств, установ та організацій, систематичність та порядок проведення яких встановлюються Кабінетом Міністрів України.
{Частину третю статті 8 доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }
4. Порядок функціонування Національної електронної комунікаційної мережі, критерії, правила та вимоги щодо надання послуг, їх тарифікації для користувачів бюджетної сфери, відшкодування витрат державного бюджету на утримання Національної електронної комунікаційної мережі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
{Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4070-IX від 20.11.2024 }
5. Впровадження організаційно-технічної моделі кібербезпеки як складової національної системи кібербезпеки здійснюється Державним центром кіберзахисту, який забезпечує створення та функціонування основних складових системи захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет, системи антивірусного захисту національних інформаційних ресурсів, аудиту інформаційної безпеки та стану кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, системи виявлення вразливостей і реагування на кіберінциденти та кібератаки щодо об’єктів кіберзахисту, системи взаємодії команд реагування на комп’ютерні надзвичайні події, а також у взаємодії з іншими суб’єктами забезпечення кібербезпеки розробляє сценарії реагування на кіберзагрози, заходи щодо протидії таким загрозам, програми та методики проведення кібернавчань.
5. Впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту як складової національної системи кібербезпеки здійснюється Державним центром кіберзахисту, який забезпечує створення, функціонування та розвиток:
1) системи захищеного доступу державних органів до мережі Інтернет;
2) Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів;
3) Центру антивірусного захисту інформації;
4) системи виявлення вразливостей, а також здійснення для органів державної влади, державних органів, органів місцевого самоврядування, власників або розпорядників критичної інформаційної інфраструктури, операторів критичної інфраструктури моніторингу мереж, сканування мережевих, інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем з метою виявлення вразливостей, які можуть мати значний вплив;
5) системи реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози щодо об’єктів кіберзахисту.
Державний центр кіберзахисту проводить систематичні навчання з питань кіберзахисту, а також у взаємодії з іншими суб’єктами забезпечення кібербезпеки розробляє сценарії реагування на кіберзагрози, заходи щодо протидії таким загрозам, програми та методики проведення кібернавчань; проводить оцінювання стану кіберзахисту інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем органів державної влади, державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
{Частина п'ята статті 8 в редакції Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
6. Органи державної влади, військові формування, утворені відповідно до законів України, державні підприємства, установи та організації з метою усунення можливих наслідків кіберінцидентів та кібератак створюють резервні копії національних електронних інформаційних ресурсів, що перебувають у їх володінні або розпорядженні та є критичними для їх сталого функціонування, та передають їх на зберігання до Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, крім тих, передача яких обмежена законодавством. Порядок передачі, збереження і доступу до зазначених копій визначається Кабінетом Міністрів України.
Національний центр резервування державних інформаційних ресурсів забезпечує:
1) безперервність роботи відповідного національного електронного інформаційного ресурсу, резервного копіювання інформації та відомостей національного електронного інформаційного ресурсу через єдині основний та резервний захищені центри обробки даних (дата-центри), призначені для обробки національних електронних інформаційних ресурсів, резервного копіювання національних електронних інформаційних ресурсів;
2) надійне функціонування серверного обладнання, системи зберігання даних, активного мережевого обладнання, архітектурно-технічних рішень щодо резервного копіювання й дублювання інформаційних систем, постійно працюючої інженерної інфраструктури;
3) здійснення обов’язкового контролю за статистичними даними роботи з фізичного захисту об’єктів, системи управління та моніторингу інформаційних систем, комплексу організаційних заходів;
4) розроблення, створення (побудову), модернізацію, розвиток, впровадження та супроводження програмного забезпечення інформаційної системи (платформи) для побудови та ведення реєстрів;
{Пункт 4 частини шостої статті 8 виключено на підставі Закону № 4336-IX від 27.03.2025 }
5) переміщення протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування резервних копій національних електронних інформаційних ресурсів до електронних комунікаційних мереж закордонних дипломатичних установ України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{Частину шосту статті 8 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2130-IX від 15.03.2022 }
{Статтю 8 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 1907-IX від 18.11.2021 }
7. Розроблення та застосування платних, безоплатних умов пошуку та/або виявлення потенційних вразливостей в інформаційно-комунікаційних системах, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, а також на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури здійснюються відповідно до порядку пошуку та/або виявлення потенційних вразливостей, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Складовою порядку пошуку та/або виявлення потенційних вразливостей в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, а також на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури мають бути порядок розроблення та проведення програм пошуку і виявлення вразливостей за винагороду та порядок узгодженого розкриття вразливостей.
{Статтю 8 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }