Держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги шляхом:
реалізації права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок і з урахуванням стану здоров'я;
забезпечення пенсіями і допомогою;
надання житла;
створення умов для підтримання здоров'я і активного довголіття відповідно до сучасних досягнень науки;
організації соціально-побутового обслуговування, розвитку мережі матеріально-технічної бази для стаціонарних закладів і надомних форм обслуговування громадян похилого віку, а також підготовки відповідних спеціалістів.
Кабінет Міністрів України, місцеві органи державної виконавчої влади і місцевого та регіонального самоврядування зобов'язані розробляти і здійснювати цільові державні галузеві та регіональні програми соціального захисту громадян похилого віку.