1. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводять суб’єкти аудиту на договірній основі на підставі звернення такого суб’єкта господарювання про проведення аудиту.
2. Органи державного нагляду (контролю) проводять одноразово та безоплатно аудит стану діяльності:
новостворених суб’єктів господарювання, яким завдано шкоди (збитків) (що підтверджено документально) внаслідок збройної агресії проти України, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації, які подали звернення до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері щодо проведення аудиту стану їхньої діяльності не пізніше трьох років з дня утворення та якщо на день звернення такі суб’єкти господарювання не включені до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) такого органу державного нагляду (контролю) у поточному році;
суб’єктів господарювання, які постраждали (зазнали руйнувань, що підтверджено документально) внаслідок збройної агресії проти України, надзвичайного стану, надзвичайної ситуації, які подали звернення до органу державного нагляду (контролю) щодо проведення аудиту стану їхньої діяльності не пізніше шести місяців з дня відновлення господарської діяльності та які на дату звернення не включені до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) такого органу державного нагляду (контролю) у поточному році.
Суб’єкт господарювання має право звернутися до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері щодо проведення аудиту стану його діяльності протягом трьох років з дня утворення або протягом одного року з дня відновлення господарської діяльності за місцем розташування нерухомого об’єкта (приміщення, будівлі, споруди), в якому провадиться господарська діяльність та який було зруйновано/знищено внаслідок бойових дій.
3. Для проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання використовується перелік питань, зазначений у формі акта, що складається за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері.
Аудиту підлягає період ведення господарської діяльності, необхідний для аналізу поточного стану діяльності суб’єкта господарювання з метою виявлення та усунення недоліків, що встановлюється за домовленістю між суб’єктом господарювання та суб’єктом аудиту/органу державного нагляду (контролю).
4. Суб’єкт аудиту не пізніше 10 робочих днів з дня отримання звернення від суб’єкта господарювання укладає з ним договір про проведення аудиту стану його діяльності.
Орган державного нагляду (контролю) не пізніше 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення направляє суб’єкту господарювання повідомлення про проведення аудиту стану його діяльності, де зазначаються: сфера державного нагляду (контролю); посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи органу державного нагляду (контролю), яка проводитиме аудит; дата початку проведення аудиту. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться посадовою особою, уповноваженою наказом органу державного нагляду (контролю).
5. Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться органом державного нагляду (контролю) не пізніше трьох місяців з дня отримання звернення суб’єкта господарювання про проведення аудиту. Загальний строк проведення аудиту не може перевищувати 45 календарних днів.
Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання проводиться суб’єктом аудиту у строк, встановлений у договорі про проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання, але не пізніше трьох місяців з дня отримання звернення суб’єкта господарювання про проведення аудиту. Загальний строк проведення аудиту не може перевищувати 45 календарних днів.
Аудит стану діяльності суб’єкта господарювання складається з таких етапів:
проведення оцінювання діяльності суб’єкта господарювання, підготовка та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності);
перевірка виконання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) та надання аудиторського висновку суб’єкту господарювання про проведення аудиту стану його діяльності.
Оцінювання діяльності суб’єкта господарювання щодо відповідності вимогам законодавства, підготовка та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) проводяться у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дня початку аудиту.
У разі виявлення під час проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання недоліків орган державного нагляду (контролю) або суб’єкт аудиту надає у паперовій формі рекомендації щодо вжиття необхідних заходів для їх усунення з визначенням кінцевої дати усунення таких недоліків, узгодженої із суб’єктом господарювання, які підписуються посадовою особою органу державного нагляду (контролю) або працівником суб’єкта аудиту, які проводили такий аудит.
Перевірка виконання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (за наявності) та надання аудиторського висновку суб’єкту господарювання про стан його діяльності здійснюються у межах загального строку проведення аудиту (45 календарних днів) з урахуванням строку, необхідного для виконання рекомендацій, та строку підготовки такого аудиторського висновку.
6. У разі відсутності недоліків або виконання суб’єктом господарювання всіх рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків суб’єкт аудиту або орган державного нагляду (контролю) надає висновок про дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері (позитивний аудиторський висновок).
Якщо рекомендації щодо усунення виявлених недоліків суб’єктом господарювання не виконані у повному обсязі у межах загального строку проведення аудиту з урахуванням строку, необхідного для підготовки аудиторського висновку, суб’єкт аудиту або орган державного нагляду (контролю) надає суб’єкту господарювання аудиторський висновок, в якому зазначаються наявні недоліки у діяльності суб’єкта господарювання (негативний аудиторський висновок).
В аудиторському висновку зазначаються:
період проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання та дата складення аудиторського висновку;
найменування суб’єкта аудиту або органу державного нагляду (контролю) та посада, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) аудитора у сфері державного нагляду (контролю) або посадової особи органу державного нагляду (контролю), які провели аудит;
найменування суб’єкта господарювання, аудит стану діяльності якого проведено;
питання, перевірені під час проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання;
детальний опис недоліків (за наявності) та стан їх усунення;
заключення (позитивний або негативний аудиторський висновок).
Строк підготовки аудиторського висновку становить не більше двох робочих днів з дня завершення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання.
За результатами проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання адміністративні, адміністративно-господарські та фінансові санкції не застосовуються.
У разі отримання суб’єктом господарювання позитивного аудиторського висновку про проведення аудиту періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), визначена залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності такого суб’єкта господарювання у відповідній сфері державного нагляду (контролю), збільшується в 1,5 разу, якщо це не суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У такому разі протягом визначеного періоду суб’єкт господарювання, який за результатами проведення аудиту отримав позитивний аудиторський висновок про стан дотримання ним вимог законодавства у відповідній сфері державного нагляду (контролю), не включається до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідним органом державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
7. Суб’єкт аудиту направляє аудиторський висновок суб’єкту господарювання, аудит стану діяльності якого проведено, не пізніше п’яти робочих днів з дня завершення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання.
Відомості про проведений аудит стану діяльності суб’єкта господарювання та надання йому позитивного аудиторського висновку також направляються суб’єктом аудиту до відповідного органу державного нагляду (контролю) у паперовій формі або через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) не пізніше п’яти робочих днів з дня його закінчення.
Органи державного нагляду (контролю) вносять відомості про позитивний аудиторський висновок до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не пізніше трьох робочих днів з дня його видачі або з дня його отримання від суб’єкта аудиту.
Відомості про негативний аудиторський висновок до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не вносяться.
Негативний аудиторський висновок не може бути підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
8. Уповноваження аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) здійснює орган державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за рішенням кваліфікаційної комісії при такому органі.
Членами кваліфікаційної комісії можуть бути експерти, представники органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю), суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань, спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).
Кваліфікаційна комісія є незалежною та складається із семи членів, три з яких є представниками суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань.
Члени кваліфікаційної комісії - представники суб’єктів господарювання та їх професійних об’єднань, експерти повинні мати не менше п’яти років стажу у відповідній сфері господарської діяльності та мати бездоганну репутацію.
Порядок уповноваження та позбавлення повноважень аудиторів у сфері державного нагляду (контролю), вимоги до них, формування кваліфікаційної комісії при органі державного нагляду (контролю), її складу, критеріїв добору та вимог до її членів розробляються спеціально уповноваженим органом у сфері державного нагляду (контролю) та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Не можуть проводити аудит у сфері державного нагляду (контролю) аудитори, які мають конфлікт інтересів із відповідним суб’єктом господарювання, щодо якого проводиться аудит, у тому числі які протягом останніх трьох років надавали такому суб’єкту господарювання будь-які інші послуги, крім аудиторських, а також аудитори, які пов’язані з посадовими (службовими) особами органу державного нагляду (контролю) (спеціально уповноваженого органу у сфері державного нагляду (контролю) родинними (сімейними) чи діловими зв’язками.
Відомості про аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) та суб’єктів аудиту із зазначенням сфери державного нагляду (контролю), в якій діє суб’єкт аудиту, вносяться органом державного нагляду (контролю) у відповідній сфері до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) та розміщуються на його офіційному вебсайті.
Аудитори у сфері державного нагляду (контролю) повинні подавати річну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
9. Орган державного нагляду (контролю) несе визначену законом відповідальність перед суб’єктом господарювання за неналежне або неповне проведення аудиту стану його діяльності та за достовірність наданого аудиторського висновку.
Аудитор у сфері державного нагляду (контролю) несе визначену законом та договором про проведення аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання відповідальність перед суб’єктом господарювання за неналежне або неповне виконання визначених договором зобов’язань, відсутність з його боку конфлікту інтересів та за достовірність наданого аудиторського висновку.
У разі якщо протягом одного року після надання аудитором у сфері державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання позитивного аудиторського висновку стосовно такого суб’єкта господарювання виникли підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), визначені абзацами п’ятим, шостим, восьмим, одинадцятим і дванадцятим частини першої статті 7 цього Закону, під час яких підтверджено порушення вимог законодавства таким суб’єктом господарювання, орган державного нагляду (контролю) звертається до кваліфікаційної комісії при такому органі з поданням про позбавлення такого аудитора у сфері державного нагляду (контролю) повноважень на проведення аудиту господарської діяльності у відповідній сфері.
Орган державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за рішенням кваліфікаційної комісії при органі державного нагляду (контролю) у такій сфері позбавляє повноважень аудитора у сфері державного нагляду (контролю) на проведення аудиту у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
Фізична особа, яка була позбавлена повноважень аудитора у сфері державного нагляду (контролю), не має права бути уповноваженою на проведення аудиту в будь-якій сфері державного нагляду (контролю) протягом одного року з дня позбавлення таких повноважень.