Буде здійснено перерозподіл відповідальності за соціальне забезпечення громадян між державою, роботодавцями та працівниками. Передбачається, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають бути внески роботодавців і застрахованих осіб. Співвідношення платежів визначатимуться залежно від виду страхування.
Реформування системи соціального страхування населення здійснюватиметься поступово в міру розширення персоніфікації обліку страхових коштів з окремих видів страхування, прямої заінтересованості застрахованих громадян (осіб) у формуванні страхових коштів за рахунок власних внесків і організації ефективного контролю за витратами страхових сум. Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Застраховані особи, які самостійно забезпечують себе роботою, сплачують внески у розмірі тарифу, встановленого законом для відповідного виду страхування.
Для реформування соціального страхування буде розроблено відповідну нормативну базу, яка регулюватиме правові, економічні та організаційні основи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з цим потребує прискорення прийняття Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідних законів про окремі види страхування.
Реформування у сфері пенсійного забезпечення
1. В пенсійному забезпеченні громадян виникли проблеми, серед яких у першу чергу слід назвати низький рівень пенсії; розмір пенсії не відповідає трудовому внеску протягом працездатного періоду; заборгованість із виплати пенсій; при однаковому рівні відрахувань на пенсійне забезпечення окремі категорії працівників мають значні переваги та пільги в пенсійному забезпеченні; економічне становище, яке склалося в державі, фінансовий стан підприємств обумовили несвоєчасну сплату внесків на пенсійне забезпечення, що призвело до заборгованості з виплати пенсій; за рахунок страхових внесків проводиться фінансування окремих видів виплат, не пов'язаних з трудовою діяльністю.
В діючій у даний час пенсійній системі покладено принцип страхування, але при цьому він реалізований незначною мірою і по суті система носить адміністративно-розподільчий характер. Все це в комплексі викликає необхідність проведення корінних реформ у пенсійному забезпеченні.
Пенсійна реформа насамперед спрямована на відновлення пенсій як виплат, пов'язаних з трудовим вкладом, і встановлення диференційованого підходу у визначенні розміру виплат, залежно від тривалості страхового стажу і розміру внесків у Пенсійний фонд України.
2. Основними передумовами вирішення проблем пенсійного забезпечення є:
економічна стабілізація і економічне зростання, що дозволить забезпечити поступове підвищення мінімальної пенсії до рівня прожиткового мінімуму;
сприяння пенсійної реформи економічному зростанню, зменшенню демографічного тягаря, перегляду окремих положень чинного законодавства щодо пільг із дострокового виходу на пенсію;
цільове використання коштів Пенсійного фонду України і недопустимість їх відволікання на інші видатки, не пов'язані з пенсійним забезпеченням громадян за рахунок страхових внесків;
раціональне використання коштів Пенсійного фонду України, що стосується, в першу чергу, зміни тарифу за доставку пенсії;
перехід від адміністративно-розподільчої пенсійної системи до пенсійного страхування, в основі якого лежить принцип солідарності з визначенням розміру пенсії залежно від участі у фінансуванні витрат;
персоніфікація обліку пенсійних страхових внесків у Пенсійний фонд України.
3. У процесі реформування пенсійної системи передбачається перейти до пенсійного забезпечення на страховій основі із встановленням таких видів пенсій:
трудової - за рахунок страхових внесків, а для певних категорій (військовослужбовці, державні службовці тощо) - з державного бюджету;
соціальної, що фінансуватиметься з місцевого бюджету;
додаткової, яка забезпечуватиметься інститутами недержавного пенсійного страхування.
На перехідний період інститут соціальних пенсій буде доповнюватися залежно від сукупного сімейного доходу адресними виплатами: соціальними виплатами з місцевих бюджетів, державною допомогою.
Розвиток додаткового пенсійного страхування розглядається як перспективна форма соціального самозахисту громадян похилого віку. Побудована на чіткій законодавчій базі робота недержавних пенсійних фондів дозволить цивілізованими засобами підтримувати звичайний рівень життя.
4. Для забезпечення проведення пенсійної реформи необхідно:
розробити та прийняти Програму пенсійної реформи;
завершити роботу над законопроектом про обов'язкове державне пенсійне страхування;
підготувати законопроект про запровадження персоніфікованого обліку сплати внесків по кожному застрахованому та про юридичні наслідки несплати юридичними та фізичними особами обов'язкових платежів (внесків) у Пенсійний фонд України;
внести зміни і доповнення до чинних законодавчих актів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян, з метою приведення їх у відповідність із положеннями Програми пенсійної реформи;
завершити роботу над проектом закону про недержавні пенсійні фонди.
Реформування системи соціальної допомоги, розвиток адресної допомоги
1. Основним змістом реформ системи соціальної допомоги буде поглиблення адресної соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, в першу чергу непрацездатних громадян, на основі врахування матеріального становища сімей, підвищення ефективності використання фінансових коштів, що виділяються для соціальних потреб, удосконалення існуючої системи надання допомоги, вироблення нових механізмів реалізації чинних законодавчих актів з питань соціальної політики, заміни системи пільг окремим категоріям населення на адресну цільову допомогу. Концентрація зусиль буде зосереджена на послідовній реалізації заходів щодо розвитку та зміцнення системи соціального обслуговування населення, що забезпечить гарантований державою рівень соціального захисту.
Вироблення нових диференційованих підходів до реалізації права на соціальний захист та обслуговування непрацездатних громадян здійснюватиметься виходячи з індивідуальних потреб та їх матеріальної забезпеченості.
2. Пріоритетним напрямом роботи буде соціальне обслуговування в нестаціонарних установах, дальший розвиток мережі установ по наданню соціальної допомоги, створення в кожному районі, місті, районі міста на базі діючих відділень соціальної допомоги територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Розробка коротко- та довгострокових програм надання натуральної допомоги одиноким непрацездатним громадянам у вигляді продуктів харчування, одягу, взуття, палива, медикаментів тощо, розрахованих на конкретні її види та на категорії малозабезпечених громадян. Здійснюватиметься будівництво спеціальних житлових будинків для ветеранів війни та праці з комплексом служб соціально-побутового призначення. Передбачається забезпечення розвитку підсобних сільських господарств при будинках-інтернатах системи соціального захисту населення з метою повного стовідсоткового задоволення потреби підопічних цих установ в основних продуктах харчування власного виробництва.
Для високооплачуваних верств населення буде запроваджено систему платних соціальних послуг для розширення кола послуг, підвищення їх якості, більш повного врахування індивідуальних особливостей людини.
Впорядковуватиметься система діючих пільг і компенсацій, підвищуватиметься їх обгрунтованість, збільшуватимуться розміри допомоги тим, хто найбільше потребує підтримки.
3. В даний час соціальна допомога у більшості випадків призначається і виплачується без урахування доходу сім'ї, безадресно. У зв'язку з цим різні види допомоги і компенсацій одержують багато громадян, хоч реально потребують допомоги перш за все громадяни з мінімальними доходами.
Метою реформування соціальної допомоги має стати розроблення механізму надання соціальної допомоги і компенсаційних виплат, що забезпечить допомогу сім'ям і окремим громадянам, які її потребують; підвищення обгрунтованості соціальної допомоги з точки зору її адресної направленості; вдосконалення механізму фінансування соціальної допомоги та компенсаційних виплат; забезпечення ефективного контролю та обліку грошових потоків, визначених для цих виплат; удосконалення системи організації та управління соціальними виплатами.
Удосконалюватиметься механізм надання населенню житлових субсидій. З метою спрощення процедури їх призначення впроваджуватимуться розрахункові норми житлово-комунальних послуг залежно від кількості осіб, які проживають на даній жилій площі.
Водночас із спрощенням механізму надання населенню субсидій буде запроваджена система контролю, що передбачатиме перевірку поданої громадянами інформації та обгрунтованість надання їм допомоги. Буде вжито заходів щодо використання відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів про доходи громадян, які потребують допомоги.
4. Реформування системи соціальної допомоги здійснюватиметься шляхом удосконалення діючої системи надання соціальної допомоги і компенсаційних виплат та розроблення єдиних принципів і критеріїв надання різних видів допомоги. При визначенні розмірів соціальної допомоги враховуватиметься матеріальна забезпеченість сім'ї та вартісна величина межі малозабезпеченості.
Формування регіональної соціальної політики проводити на єдиній державній правовій основі, що забезпечуватиме реалізацію прав і інтересів кожного громадянина. Розвиток та вдосконалення систем надання грошової і натуральної допомоги малозабезпеченим категоріям громадян здійснюватиметься регіональними та місцевими органами виконавчої влади. Недержавні структури залучатимуться до надання соціальних послуг найвразливішим верствам населення.