Притулки для дітей утворюються, реорганізуються та ліквідуються відповідно до соціальних потреб відповідного регіону Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад і підпорядковуються відповідній службі у справах дітей. { Частина перша статті 11 в редакції Закону N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Притулки для дітей можуть також створюватися за погодженням із службами у справах дітей підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадськими організаціями та громадянами.
У притулках для дітей тимчасово розміщуються діти віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах. { Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Діти можуть перебувати в притулку для дітей протягом часу, необхідного для їх подальшого влаштування, але не більш як 90 діб. { Частина статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 864-XIV ( 864-14 ) від 08.07.99; в редакції Закону N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Не підлягають розміщенню у притулках діти, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, які вчинили правопорушення і щодо яких є відомості про винесене компетентними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або поміщення в приймальник-розподільник для дітей.
Основними завданнями притулків для дітей є соціальний захист дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, залишили сім'ї, навчальні заклади; створення належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, надання їм можливості навчатися, працювати та змістовно проводити дозвілля. { Частина статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 864-XIV ( 864-14 ) від 08.07.99, N 3167-IV ( 3167-15 ) від 01.12.2005; в редакції Закону N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Посадові особи притулків для дітей:
надають дітям кваліфіковані та різнобічні (психологічні, педагогічні, медичні, юридичні) консультації залежно від конкретних причин соціальної дискомфортності;
вживають вичерпних заходів щодо забезпечення дітям доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги; { Частину сьому статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012 - зміна набирає чинності поетапно після початку діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги - див. розділ II Закону N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012 }
сприяють у прийнятті рішення про зміну або створення нових умов життєдіяльності дітей у сім'ї, навчально-виховних закладах, за місцем роботи та в інших сферах;
порушують клопотання про застосування заходів громадського впливу, притягнення до кримінальної, адміністративної чи майнової відповідальності батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), які нехтують правами, інтересами дітей, провокують їх асоціальну поведінку, самовільне залишення сім'ї, навчально-виховних закладів, створюють загрозу їх здоров'ю та інтелектуальному розвитку;
вживають заходів щодо повернення дитини в безпечне сімейне оточення. { Частину сьому доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Притулки для дітей мають права юридичної особи, рахунок в органах Державного казначейства України, власний бланк, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. { Частина восьма із змінами, внесеними згідно із Законом N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Положення про притулки для дітей затверджується Кабінетом Міністрів України.