1. Орендована для несільськогосподарського використання земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись у володіння і користування іншій особі (суборенда) у разі переходу до неї права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій земельній ділянці, а також в інших випадках і межах, передбачених законом.
2. Орендар має право передати в суборенду земельні ділянки сільськогосподарського призначення особам, визначеним у статті 6 цього Закону, лише у разі і на строк:
1) тимчасової непрацездатності (хвороби);
2) інвалідності;
3) призову на строкову військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України;
4) навчання з відривом від виробництва;
5) обрання на виборні посади в органи місцевого самоврядування та органи державної влади України, якщо згідно з законами України він не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.
3. Умови договору суборенди земельної ділянки (її частини) мають бути визначені в межах договору оренди земельної ділянки (її частини) і не суперечити йому. Термін суборенди не може перевищувати строку дії договору оренди земельної ділянки.
4. У разі припинення або розірвання договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
5. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
6. За бажанням однієї зі сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.