1. Право на одержання податкового кредиту надається у таких випадках:
а) якщо сума податку на доходи, обчисленого за звітний період, перевищує 50 процентів суми доходу, що спрямовується до фонду нагромадження, за умови, що підприємство реалізує вироблену продукцію (роботи, послуги) за регульованими цінами у обсязі, що перевищує 70 процентів усього обсягу реалізації продукції (робіт, послуг);
б) при організації виробництва промислових товарів народного споживання, продуктів харчування, дитячого одягу та взуття, дитячого харчування, медикаментів і медичного устаткування, інвалідної техніки культурно-побутового та виробничого призначення, будівельних матеріалів, якщо випуск цієї продукції є непрофільним для підприємства;
в) якщо малі підприємства придбали і експлуатують устаткування, що повністю використовується для науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які виконуються силами самого малого підприємства (у тому числі для реалізації цих робіт) та для захисту природного середовища від забруднення, а також верстати і промислові роботи з управлінням на ЕОМ, якщо вони виготовлені вітчизняними виробниками.
2. Податковий кредит надається на основі кредитної угоди, укладеної підприємством з податковим органом за місцем реєстрації підприємства за формою, встановленою для укладення кредитних угод з комерційними банками.
У кредитній угоді обумовлюються порядок надання податкового кредиту, строки початку його погашення (не раніш як через два роки після надання кредиту), період погашення (не менше п'яти років, якщо на інше не погоджується платник), нарахування процентів на суму наданого податкового кредиту в розмірі не менше процента інфляції, визначеного на період кредитної угоди відповідним органом, і такого, що визнається як офіційний індекс інфляції, інші умови, якщо вони не обмежують права кредитонадавача, передбачені законодавством, і не зменшують поточних надходжень податків до державного бюджету.
3. Податковий кредит надається платникові із сум авансових платежів, що нараховуються відповідно до статті 7 цього Закону, і виплачується протягом року.
Сума податкового кредиту не може зменшувати суму авансового платежу більш як на 50 процентів і не може перевищувати 50 процентів річного податку, незалежно від того, в якій послідовності та пропорції використовується податковий кредит платником.
4. У разі порушення підприємством кредитної угоди вся сума податкового кредиту стягується податковим органом за рішенням суду або арбітражного суду.
5. Кабінет Міністрів України має право надавати податковий кредит на інші цілі й на інших умовах, ніж це передбачено пунктами 1 і 3 цієї статті, за рахунок сум податку, що зараховується до державного бюджету, якщо кошти від зменшення податку спрямовуються на фінансування загальнодержавних потреб.
ПОДАТОК НА ДОХОДИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ І СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ