Ст. 19. Оплата праці за сумісництвом

Про оплату праці · порівняння редакції від 1995-03-24 з редакцією від 2022-07-19

Абзаців змінено: 0, вилучено: 1, додано: 2, без змін: 1.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств визначаються Кабінетом Міністрів України.

{Текст статті 19 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022 }

Закреслене — текст редакції від 1995-03-24, підкреслене — текст редакції від 2022-07-19. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1995-03-24 або 2022-07-19.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.