1. У разі якщо сорт створено двома чи більше селекціонерами (групами селекціонерів) незалежно один від одного, права на сорт належать заявнику, заявка на сорт якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови що така заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту на сорт рослин.
2. Перший заявник вважається особою, що має право на подання заявки на сорт з метою набуття прав на сорт відповідно до статей 16, 17 і 18 цього Закону. Ця норма не застосовується, якщо до моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт та/або державну реєстрацію сорту або про відмову у державній реєстрації прав на сорт та/або у державній реєстрації сорту факт відсутності права на набуття прав на сорт встановлено судом.