1. Будь-який громадянин або юридична особа, яка має право на одержання патенту на сорт згідно із статтею 3 цього Закону, може подати заявку про видачу патенту до Держпатенту України.
1. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.
2. Заявка про видачу патенту може бути подана особисто, через довірену особу або патентного повіреного.
2. Сорт вважається охороноздатним - придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним.
Громадяни, які проживають за межами України, або іноземні юридичні особи, що мають постійне місцезнаходження в інших країнах, ведуть справи, пов'язані з одержанням патенту на сорт, через патентних повірених, зареєстрованих в Держпатенті України.
3. Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання:
3. Патентними повіреними можуть бути лише громадяни України, які постійно проживають в Україні. Обов'язки і права патентних повірених, порядок їх атестації та реєстрації визначаються Положенням про патентних повірених України, яке затверджується Держпатентом України.
а) на території України - за рік до цієї дати;
б) на території іншої держави - щодо деревних та чагарникових культур і винограду за шість років і щодо рослин інших видів за чотири роки до цієї дати.
4. Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матеріал збувався, у тому числі й до визначених пунктами "а" і "б" частини третьої цієї статті дат:
із зловживанням на шкоду заявнику;
на виконання договору про передачу права на подання заявки;
на виконання договору про розмноження відтворювального матеріалу сорту і його випробування, за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал передавався лише заявникові і не використовувався для виробництва іншого сорту;
на виконання визначених законодавством заходів, зокрема щодо біологічної безпеки чи формування Реєстру сортів;
як побічний або відхідний продукт, отриманий під час створення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для споживання.
5. Сорт відповідає умові вирізняльності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.
Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо:
а) він поширений на певній території в будь-якій державі;
б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації;
в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції;
г) йому надана правова охорона і/або він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.
6. Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками, відзначеними в описі сорту.
7. Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.