Ст. 33. Історико-культурні заповідники та історико-культурні заповідні території

Про охорону культурної спадщини · порівняння редакції від 2000-06-08 з редакцією від 2005-01-14

Абзаців змінено: 2, вилучено: 0, додано: 1, без змін: 0.

Ансамблі і комплекси пам'яток, які становлять виняткову антропологічну, археологічну, естетичну, етнографічну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність, можуть бути оголошені рішеннями Кабінету Міністрів України державними історико-культурними (історико-архітектурними, архітектурно-історичними, історико-меморіальними, історико-археологічними, історико-етнографічними) заповідниками чи музеями-заповідниками, охорона яких здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів.

Типові Порядок створення історико-культурних заповідників та музеїв-заповідників і типові положення про заповідники них затверджуються Кабінетом Міністрів України.

( Стаття 33 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від 16.12.2004 )

Закреслене — текст редакції від 2000-06-08, підкреслене — текст редакції від 2005-01-14. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2000-06-08 або 2005-01-14.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.