Ст. 3. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини

Про охорону культурної спадщини · порівняння редакції від 2005-01-14 з редакцією від 2012-12-12

Абзаців змінено: 1, вилучено: 9, додано: 12, без змін: 5.

{ Назва статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

1. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; { Абзац частини першої статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; { Абзац частини першої статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; { Абзац частини першої статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

органи охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. { Абзац частини першої статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

2. На території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в умовах виникнення інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру управління охороною культурної спадщини здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) і цього Закону. { Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

2. На території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в умовах виникнення інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру управління охороною культурної спадщини здійснюється Адміністрацією зони та центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) і цього Закону.

3. Відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

3. Органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, утворюються органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

{ Частина третя статті 3 в редакції Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

4. Орган охорони культурної спадщини Ради міністрів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської обласні, районні, Київська та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади та центральному органу центральним органам виконавчої влади влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.

5. Органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

{ Частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

5. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

{ Частина п'ята статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

6. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

7. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання органами охорони культурної спадщини.

8. Рішення органів охорони культурної спадщини, що суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ), іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

{ Частину восьму статті 3 виключено на підставі Закону N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

( Стаття 3 в редакції Закону N 2245-IV ( 2245-15 ) від 16.12.2004 )

Закреслене — текст редакції від 2005-01-14, підкреслене — текст редакції від 2012-12-12. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2005-01-14 або 2012-12-12.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.