Ст. 17. Суб'єкти права власності на пам'ятки

Чинна редакція від 25.01.2019 · Закон набрав чинності 12.07.2000

Розділ IV. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ПАМ'ЯТКИ

Пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.

Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.

Власність морського меморіалу визначається межами національної юрисдикції (у виключній (морській) економічній зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України).

{Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2289-VIII від 08.02.2018}

Право власності на скарб, що є пам'яткою, визначається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України.

{Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

У документі, який посвідчує право власності на пам'ятку, обов'язково вказуються категорія пам'ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію.

Землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.

{Стаття 17 в редакції Закону № 2245-IV від 16.12.2004}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Усі пам’ятки археології (включно з пов’язаними з ними рухомими предметами) є державною власністю, а землі, на яких розташовані пам’ятки археології, перебувають у державній власності або підлягають вилученню у державну власність (за винятком полів давніх битв); отже набуття приватної власності на такі земельні ділянки неможливе, а вимога про повернення таких земель до державної власності підлягає задоволенню як негаторний позов і може бути заявлена протягом усього часу тривання порушення прав державного власника.

Правовідносини: земельні відносини, охорона культурної спадщини, повернення земельних ділянок у державну власність.

Згідно з частинами першою-другою, шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 · цитують у 25 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.