Розділ II. ПРАВА ТА СВОБОДИ ДИТИНИ
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на її гармонійний розвиток; при вирішенні спору про місце проживання суди насамперед повинні визначати та враховувати інтереси дитини, а вже потім права батьків, оцінюючи всі обставини (сталi соціальні зв’язки, місце навчання, психологічний стан тощо) і дотримуючись балансу між інтересами дитини та правами батьків.
Правовідносини: спори про визначення місця проживання дитини та вирішення конфлікту інтересів між дитиною та батьками
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значенн…
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від права дитини на гармонійний розвиток; при визначенні місця проживання суди повинні першочергово враховувати найкращі інтереси дитини й не застосовувати презумпцію пріоритету щодо будь‑якого з батьків.
Правовідносини: сімейні правовідносини — принципи вирішення спорів про місце проживання дитини
Аналіз наведених норм права, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із суб`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при роз…