Ст. 17. Право дитини на майно

Чинна редакція від 25.05.2026 · Закон набрав чинності 06.06.2001

Розділ III. ДИТИНА І СІМ’Я

Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Батьки або інші законні представники не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно до закону, вчиняти від імені малолітньої дитини правочини, визначені частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України.

{Частина третя статті 17 в редакції Законів № 3234-VI від 19.04.2011, № 1871-IX від 05.11.2021, № 3265-IX від 14.07.2023}

На вчинення неповнолітньою особою правочинів, передбачених частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України, має бути одержана згода батьків або інших законних представників такої особи та дозвіл органу опіки та піклування відповідно до закону.

{Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3265-IX від 14.07.2023}

Батьки або інші законні представники не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно до закону, вчиняти правочини щодо об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є їх дитина або підопічна дитина.

{Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4824-IX від 25.03.2026}

Правочин, за яким малолітня або неповнолітня особа набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.

{Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4824-IX від 25.03.2026}

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

{Частина статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2435-VI від 06.07.2010}

Інші права дитини на майно та порядок їх захисту встановлюються законами України.

{Частина статті 17 в редакції Закону № 3265-IX від 14.07.2023}

Якщо один із батьків (інших законних представників) малолітньої або неповнолітньої дитини захоплений у полон або заручники, інтернований у нейтральні держави або зник безвісти за особливих обставин, визнаний безвісно відсутнім, проживає окремо від дитини протягом не менше шести місяців поспіль та не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, передбачені частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України, можуть бути вчинені без його згоди.

{Статтю 17 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 4824-IX від 25.03.2026}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки і піклування; ці органи здійснюють контроль за дотриманням житлових прав дітей і несуть персональну відповідальність за їх захист.

Правовідносини: правочини з нерухомим майном за участю прав чи інтересів дітей; повноваження та відповідальність органів опіки і піклування.

Статтею 12 Закону № 2623-IV визначено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.…

Велика Палата ВС, постанова від 29.08.2018 у справі № 463/624/14-а · цитують у 15 рішеннях · текст рішення

Звернення кредитора з окремим позовом про визнання малолітньої дитини такою, що втратила право користування (з виселенням), у випадках, коли це необхідно для ефективної реалізації іпотечного майна, дозволяє суду оцінити баланс прав та інтересів сторін, найкращі інтереси дитини та добросовісність дій учасників правовідносин.

Правовідносини: цивільне судочинство щодо виселення/визнання втрати права користування у контексті виконання рішення про стягнення заборгованості.

110. Разом з тим звернення кредитора з окремим позовом про визнання малолітньої дитини, місце проживання якої зареєстровано без згоди іпотекодержателя, такою, що втратила право користування і виселення з іпотечного майна, з метою його ефективної реалізації в порядку примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості, дозволяє суду надати оцінку балансу прав та інтересів сторін, найкращих інтересів дитини, добросовісності дій учасників правовідносин тощо. 111.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 02.02.2026 у справі № 522/3747/22, п. 110, 115, 121 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Відсутність попереднього дозволу органу опіки і піклування не є автоматичною підставою для визнання договору (результатів аукціону) недійсним; підставою для недійсності має бути встановлене порушення майнових прав або охоронюваних інтересів дитини внаслідок укладення такого договору.

Правовідносини: відчуження майна, право власності/користування яким мають неповнолітні діти

165. Частиною шостою статті 203 ЦК України визначено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. 166.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 07.05.2020 у справі № 922/3059/16, п. 165, 167, 170, 207 · цитують у 93 рішеннях · текст рішення

Накладення заборони на відчуження майна дітей передбачено одночасно з позбавленням батьківських прав або відібранням дитини; за відсутності позбавлення батьківських прав правових підстав для накладення такої заборони немає.

Правовідносини: справи про позбавлення батьківських прав та питання заборони відчуження майна

Крім того, колегія суддів Верховного Суду погоджується з рішенням суду першої інстанції, в частині відмови в позові про накладення заборони на відчуження квартири так як суд вірно застосував частину четверту статті 17 Закону України «Про охорону дитинства», якою передбачено, що суд у разі позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.…

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16-ц · цитують у 50 рішеннях · текст рішення

Положення ст.17 Закону «Про охорону дитинства» про необхідність попереднього дозволу органу опіки на укладення батьками договору щодо майна дитини спрямоване на захист майнових прав дитини; підставою для визнання такого договору недійсним є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення договору, а не лише факт відсутності дозволу.

Правовідносини: укладення батьками договорів щодо майна, на яке мають право діти; підстави визнання таких договорів недійсними

Передбачене статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке мають діти, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання такого договору недійсним за позовом їх батьків є порушення майнових прав дітей унаслідок укладення такого договору, а не лише факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на його укладення.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 26.09.2019 у справі № 369/8537/15-ц · цитують у 29 рішеннях · текст рішення

У цій справі відчуження матір'ю спірного будинку шляхом дарування доньці відбулося з порушенням ч.6 ст.203 ЦК та ч.3 ст.17 Закону «Про охорону дитинства», що порушило право малолітнього на 1/2 частини домоволодіння; тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано частково визнали договір дарування недійсним і визнали право власності дитини.

Правовідносини: застосування норм щодо недійсності правочинів батьків та встановлення права власності дитини в конкретній справі

статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» договору дарування від 06 червня 2013 року, чим порушила право свого малолітнього сина ОСОБА_5 на отримання у власність 1/2 частини домоволодіння, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, визнавши частково недійсним спірний договір дарування та визнавши право власності дитини на належне їй майно.

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 26.09.2019 у справі № 369/8537/15-ц · цитують у 29 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.