Ст. 3. Основні завдання законодавства України про охорону археологічної спадщини

Редакція від 12.10.2010 до 11.12.2012

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Основними завданнями законодавства України про охорону археологічної спадщини є:

регулювання суспільних відносин у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;

забезпечення права громадян на пізнання археологічної спадщини України;

забезпечення археологам - громадянам України права на проведення археологічних досліджень;

визначення повноважень державних органів у сфері охорони археологічної спадщини; { Абзац п'ятий частини першої статті 3 в редакції Закону N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }

сприяння державній політиці у сфері охорони, дослідження та збереження археологічної спадщини;

визначення видів об'єктів археологічної спадщини (археологічних об'єктів культурної спадщини);

визначення відповідних прав та обов'язків осіб, у користуванні або володінні яких перебувають археологічні об'єкти чи предмети; { Абзац восьмий частини першої статті 3 в редакції Закону N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }

створення необхідних умов для забезпечення охорони об'єктів археологічної спадщини;

створення нормативно-правової бази з охорони, збереження, дослідження археологічної спадщини;

визначення критеріїв щодо видачі кваліфікаційних документів та дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території археологічної пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею або водою; { Абзац одинадцятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }

правове регулювання фінансування охорони і дослідження археологічної спадщини.

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЮ СПАДЩИНОЮ

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.