1. Право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю мають особи з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та/або осіб, постраждалих на об’єктах критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
{Частина перша статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 }
2. У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров’ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
{Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4793-IX від 25.02.2026 }
3. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
особи, які були на утриманні загиблої (померлої) особи, визначені статтею 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
{Абзац сьомий частини третьої статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 }
{Частина третя статті 1 в редакції Закону № 3515-IX від 09.12.2023 }
4. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за її вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження).
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, повнолітні працездатні діти, які навчаються у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення таких закладів освіти, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
{Абзац другий частини четвертої статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 }
Справжність підпису на особистому розпорядженні із зазначенням особи чи осіб, які належать до кола осіб, визначених частиною третьою цієї статті, засвідчує командир/керівник підрозділу або керівник органу, в якому така особа служить/працює, або нотаріус. Справжність підпису на особистому розпорядженні із зазначенням особи чи осіб, які не належать до кола осіб, визначених частиною третьою цієї статті, засвідчує нотаріус, а в сільських населених пунктах - уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування.
{Абзац третій частини четвертої статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 }
Оригінал особистого розпорядження зберігається в особовій справі особи, зазначеної у частині першій цієї статті.
Порядок та строки передачі особою, зазначеною в частині першій цієї статті, оригіналу особистого розпорядження командиру/керівнику підрозділу/керівнику органу, в якому така особа служить/працює, для зберігання в особовій справі визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особа, зазначена у частині першій цієї статті, має право у будь-який час скасувати особисте розпорядження або скласти нове.
Кожне нове особисте розпорядження скасовує дійсність попереднього.
Заборонено розголошувати зміст особистого розпорядження до встановлення факту загибелі (смерті) особи, яка його склала.
{Статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3515-IX від 09.12.2023 }