Організація оборони України включає:
формування воєнної політики держави та воєнної доктрини, розвиток воєнної науки;
здійснення відповідних заходів на міжнародній арені для запобігання агресії;
прогнозування та оцінку воєнної загрози чи загрози воєнного нападу, здійснення відповідних заходів на міжнародній арені для запобігання агресії; ( Абзац третій частини першої статті 2 в редакції Закону N 3547-12 від 21.10.93 )
охорону державних кордонів;
підготовку, розвиток, формування структури і забезпечення необхідної чисельності Збройних Сил України, підтримання їх боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони України;
вироблення і проведення військово-технічної політики та забезпечення Збройних Сил України озброєнням, військовою технікою, продовольством, речовим майном та іншими матеріальними ресурсами у повному обсязі;
мобілізаційну підготовку народного господарства, державних органів і систем управління до дій в умовах воєнного стану;
підготовку населення і території країни до оборони.
Оборона України будується з урахуванням існуючих на її території стратегічних сил стримування та їх реформування на основі міждержавних договорів.
Розташовані на території України органи управління, з'єднання і частини стратегічних сил стримування передають Міністерству оборони України інформацію, передбачену міждержавними договорами України.