1. Закон застосовується до відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарювання.
2. Закон не поширюється на відносини, що випливають із прав на об'єкти інтелектуальної власності, за винятком випадків, передбачених цим Законом. ( Пункт 2 статті 2 в редакції Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 )
3. Закони України можуть передбачати особливості регулювання відносин, пов'язаних з монопольною діяльністю і недобросовісною конкуренцією на фінансових ринках і ринках цінних паперів, порівняно з цим Законом.
4. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного договору. ( Пункт 4 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 )
ЗЛОВЖИВАННЯ МОНОПОЛЬНИМ СТАНОВИЩЕМ НА РИНКУ. НЕПРАВОМІРНІ УГОДИ. ДИСКРИМІНАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
( Дію статті 3 зупинено згідно з Декретом N 49-93 від 12.05.93 ) Стаття 3. Визначення монопольного становища
Монопольне становище підприємців на ринку для всіх видів товарів виробничого призначення (продукції виробничо-технічного призначення), а також в обігу капіталів (фінансів, цінних паперів тощо) визначається в межах території України.
Монопольне становище підприємців на ринку для всіх видів товарів народного споживання, а також для всіх видів робіт і послуг визначається Антимонопольним комітетом України та його територіальними управліннями в межах адміністративної області або автономії (район, населений пункт).