Ст. 16. Примусовий поділ монопольних утворень

Чинна редакція від 31.03.1998

Розділ IV. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1. У випадках, коли суб'єкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення мають право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. ( Пункт 1 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 258/95-ВР від 05.07.95, N 154/98-ВР від 03.03.98 )

2. Примусовий поділ не застосовується у випадках:

неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;

наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства (об'єднання тощо) становить менше 30 відсотків.

3. Рішення Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень про примусовий поділ підприємств (об'єднань тощо) підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути менше шести місяців. ( Абзац перший пункту 3 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 )

Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку. ( Пункт 3 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 258/95-ВР від 05.07.95 )

( Статтю 17 виключено на підставі Закону N 258/95-ВР від 05.07.95 )

( Статтю 18 виключено на підставі Закону N 258/95-ВР від 05.07.95 )

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.