Розділ III. ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ → Глава 5. ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНІВ
Нотаріуси посвідчують правочини, які згідно із законом підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Нотаріус при вчиненні нотаріальної дії перевіряє, чи відповідає зміст посвідчуваного ним правочину вимогам закону і дійсним намірам сторін.
Нотаріальне посвідчення правочину не є окремою формою правочину, а є різновидом письмової форми; нотаріальне посвідчення відрізняє правочин лише наявністю посвідчувального напису нотаріуса.
Правовідносини: форма та доказовість цивільно-правових правочинів (договори купівлі-продажу нерухомості).
Нотаріальне посвідчення правочину не робить його окремою формою, а є різновидом письмової форми. Правочини, які посвідчуються нотаріально, відрізняються від інших правочинів, учинених без такого посвідчення, лише тим, що спеціально уповноважена посадова особа - нотаріус, здійснює на письмовому документі посвідчувальний напис. Відповідно до частини першої, другої статті 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов`язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Нотаріуси перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.
Нотаріус зобов’язаний встановити дійсні наміри кожної зі сторін правочину, у тому числі може встановлювати дійсні наміри однієї сторони за відсутності іншої для виключення стороннього впливу; особисті підписи сторін на правочині свідчать про однакове розуміння умов і наслідків правочину.
Правовідносини: повноваження нотаріуса при посвідченні угод і встановленні волевиявлення сторін.
Відповідно до частини першої, другої статті 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов`язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Нотаріуси перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін. Частини дев`ята - чотирнадцять статті 44 Закону України «Про нотаріат» встановлюють повноваження нотаріуса для встановлення дійсного наміру сторін правочину. У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи.…
Нотаріальне посвідчення підвищує доказову вагу правочину, оскільки дії нотаріуса щодо перевірки та посвідчення спрямовані на відповідність правочину закону й встановлення істотних обставин, а зовнішній посвідчувальний напис слугує підсиленням доказовості.
Правовідносини: доказова сила нотаріально посвідчених договорів у цивільних правовідносинах.
Усі наведені вимоги законодавства покликані убезпечити правочин, а отже, і права осіб, яких цей правочин стосується. Крім того, правочин, посвідчуваний нотаріально, має вищий ступінь доказовості волі особи та інших чинників, з якими пов`язує закон набуття, зміну та припинення цивільних прав, оскільки нотаріус, посвідчуючи правочин, має здійснити чимало дій, які спрямовані на доведеність правочину вимогам закону. З викладеного вище можна зробити висновок, що дії нотаріуса слугують укріпленню права через встановлення зовнішнього посвідчувального напису, що свідчить про існування права.…