1. Верховна Рада України формує державну науково-технічну політику на основі щорічного звіту Уряду України.
Науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.
2. Верховна Рада України:
Науковий працівник має право:
визначає основні цілі, напрями, принципи державної науково-технічної політики і правові основи діяльності в науково-технічній сфері;
об'єднуватись в професійні спілки, бути членом і брати участь в діяльності громадських об'єднань і політичних партій;
встановлює обсяги бюджетного фінансування наукових досліджень, відрахувань бюджетних коштів до Державного фонду фундаментальних досліджень, Державного інноваційного фонду та розміри державного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів для забезпечення науково-технічної діяльності;
на мотивовану відмову брати участь в науковій (науково-технічній) діяльності, результати якої можуть мати негативні наслідки для людини, суспільства або довкілля;
затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, перелік національних науково-технічних програм та обсяги фінансування по кожній з них на весь строк виконання з щорічним уточненням в бюджеті;
на матеріальну підтримку виконуваних досліджень за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування відповідно до законодавства України;
створює систему кредитно-фінансових, податкових та митних регуляторів у науково-технічній сфері.
на іменні та інші стипендії, а також премії, що встановлюються державою, юридичними та фізичними особами;
Для вирішення питань формування науково-технічної політики при Верховній Раді України можуть створюватися відповідні дорадчі та експертні органи з вчених та спеціалістів. Порядок створення та діяльності цих органів визначається Президією Верховної Ради України.
на об'єктивну оцінку своєї діяльності та отримання матеріальної винагороди відповідно до кваліфікації, наукових результатів, якості та складності виконуваної роботи, а також одержання доходу чи іншої винагороди від реалізації наукового або науково-прикладного результату своєї діяльності;
займатися викладацькою діяльністю, надавати консультативну допомогу, а також бути експертом відповідно до законодавства України;
займатися підприємницькою діяльністю відповідно до законодавства України.
Науковий працівник зобов'язаний:
провадити наукові дослідження відповідно до укладених договорів (контрактів);
представляти результати наукової і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей, публікацій та захисту дисертацій;
у встановленому порядку проходити атестацію на відповідність займаній посаді;
постійно підвищувати свою кваліфікацію.
Прийняття на роботу наукових працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.
Науковий працівник не може бути примушений провадити наукові дослідження, якщо вони або їх результати викликають або можуть викликати шкідливі для здоров'я людини, її життя та довкілля наслідки, а також не може бути притягнутий до відповідальності за відмову від участі у таких дослідженнях.