1. Держава підтримує міжнародне науково-технічне співробітництво, створює необхідні правові та економічні умови і сприяє здійсненню суб'єктами науково-технічної діяльності вільних та рівноправних відносин з міжнародними науковими товариствами, якщо ці відносини не суперечать чинному законодавству України.
2. Міжнародне науково-технічне співробітництво здійснюється шляхом:
проведення спільних наукових досліджень, технічних та технологічних розробок на основі кооперації, спільних науково-технічних програм;
проведення досліджень та розробок за спільними координаційними угодами;
виконання робіт, передбачених угодою, однією з сторін якої є організація іноземної держави або міжнародна організація;
спільних досліджень та розробок у міжнародних колективах спеціалістів, міжнародних інститутах і міжнародних та спільних підприємствах і організаціях, використання власності на науково-технічну продукцію на основі договорів між суб'єктами науково-технічної діяльності;
здійснення взаємного обміну науково-технічною інформацією, використання об'єднаних міждержавних інформаційних фондів, банків даних;
проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів;
взаємного обміну науково-технічними і викладацькими кадрами, студентами і аспірантами, а також спільної підготовки спеціалістів.
3. Суб'єкти науково-технічної діяльності можуть брати участь у виконанні міжнародних програм та укладати угоди з іноземними організаціями і фірмами, брати участь у діяльності іноземних та міжнародних наукових товариств, асоціацій та союзів на правах їх членів, укладати контракти із закордонними організаціями і фірмами, виїжджати за кордон для участі в міжнародних симпозіумах та інших заходах відповідно до чинного законодавства.
4. Обмеження в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва встановлюються законодавством України.