1. Державна політика формування науково-технічних кадрів є складовою державної науково-технічної політики і спрямована на відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, розвиток і поширення наукової і технічної культури, виховання новаторства і хисту до творчості у працівників науково-технічної сфери.
Органи державної влади можуть залучати громадські наукові організації за їхньою згодою до участі у підготовці та реалізації рішень стосовно наукової і науково-технічної діяльності, наукової і науково-технічної експертизи, науково-технічних програм, проектів і розробок та у взаємодії з ними інформувати населення про безпеку, екологічну чистоту, економічну та соціальну значущість, екологічні та соціально-економічні наслідки реалізації відповідних програм, проектів і розробок.
2. Держава забезпечує підвищення престижу наукової праці, соціальну, економічну та правову захищеність науково-технічних працівників та науково-педагогічних кадрів.
ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧЕНИХ, НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ
3. Держава забезпечує підготовку та перепідготовку науково-технічних кадрів у державних наукових установах і навчальних закладах, виділяє необхідні для цього бюджетні асигнування і матеріальні ресурси, законодавчо надає відповідні пільги. Держава створює рівні правові умови для функціонування організаційних структур, що базуються на різноманітних формах власності, які здійснюють навчання і підвищення кваліфікації кадрів.
4. Держава забезпечує створення системи пошуку і відбору талановитої молоді, формування спеціалізованих навчально-дослідних і навчально-виробничих установ на базі вузів, наукових організацій і підприємств, сприяє стажуванню молоді, сумісництву науковців, викладачів, спеціалістів на викладацькій та науково-дослідній роботах, іншим формам інтеграції науки та освіти.
5. Держава сприяє підготовці і перепідготовці науково-технічних і науково-педагогічних кадрів за межами України.
6. Держава запроваджує та підтримує систему атестації кадрів, сприяє визнанню еквівалентності дипломів про вищу освіту та наукових ступенів на міждержавному рівні.
7. Держава встановлює обов'язковий, реалізовуваний через освітні програми мінімум науково-технічних знань для кожного рівня освіти.
8. Держава встановлює державні премії за найвищі досягнення у галузі науки і техніки, премії імені видатних українських учених, почесні звання для осіб, які внесли значний вклад у розвиток науки, технології, їх реалізацію у виробництві, відзначились у підготовці науково-технічних кадрів.
Недержавні та громадські науково-технічні об'єднання можуть встановлювати відповідно до своїх статутів спеціальні премії та звання, не використовуючи для цього бюджетних коштів.
( Зупинено з 1 січня 1993 р. чинність пункту 9 статті 18 згідно з Декретом N 23-92 від 31.12.93; чинність пункту 9 статті 18 відновлено з 01.11.94 згідно із Законом N 183/94-ВР від 23.09.94 ) 9. Держава гарантує встановлення середніх ставок і посадових окладів науково-технічним працівникам установ та організацій, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету, на рівні відповідних середніх ставок і посадових окладів викладачів вищої школи.