1. Науковий парк створюється і діє на основі установчого документа (засновницького договору або статуту), вимоги до якого визначаються цивільним та господарським законодавством з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. У засновницькому договорі про створення наукового парку визначаються, зокрема, зобов’язання засновників (учасників, акціонерів) щодо створення наукового парку, порядок їхньої спільної діяльності, умови передачі науковому парку майна та нематеріальних активів засновників (учасників, акціонерів) з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3. В установчому документі наукового парку, крім загальних вимог, зазначаються його мета, завдання, функції та пріоритетні напрями діяльності, визначаються майно, яке передається науковому парку для досягнення цієї мети, структура управління, зазначаються відомості про склад засновників (учасників, акціонерів), розмір і порядок формування статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутку і збитків та інші відомості, що відповідають законодавству України та цьому Закону.
4. Науковий парк повинен мати програму розвитку, що затверджується у порядку, визначеному установчим документом, у якій зазначаються стратегічні цілі, конкретні кроки щодо їх реалізації, очікувані результати та показники їх виконання. Програма розвитку наукового парку затверджується засновниками (учасниками, акціонерами) у тримісячний строк після його створення та оновлюється за потреби.