1. Припинення наукового парку здійснюється виключно шляхом його ліквідації за рішенням засновників або на підставі рішення суду.
1. Науковий парк припиняється в результаті реорганізації чи ліквідації.
2. Реорганізація наукового парку забороняється.
2. У разі виходу зі складу засновників (учасників, акціонерів) усіх закладів вищої освіти та/або наукових установ така юридична особа втрачає статус наукового парку, на неї не поширюється дія цього Закону, вона не може використовувати у своїй назві слова "науковий парк".
У такому разі засновники (учасники, акціонери) одночасно з рішенням про вихід із складу засновників (учасників, акціонерів) наукового парку приймають рішення про ліквідацію такого наукового парку.
3. Реорганізація наукових парків може здійснюватися, якщо суб’єктами такої реорганізації будуть заклади вищої освіти та/або наукові установи, які є засновниками (учасниками, акціонерами) відповідних парків.
4. Науковий парк повідомляє про припинення своєї діяльності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення.
У разі якщо засновником (учасником, акціонером) наукового парку був суб’єкт господарювання державної або комунальної власності, що здійснює свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління, науковий парк повідомляє про припинення своєї діяльності також і відповідний уповноважений орган управління.
{Стаття 23 в редакції Закону № 1714-IX від 07.09.2021 }