Центральні державні архіви України створюються за рішенням Кабінету Міністрів України для постійного зберігання архівних документів загальнодержавного значення відповідно до свого профілю. Вони є науково-методичними центрами у галузі архівної справи.
Документи Національного архівного фонду можуть перебувати в будь-якій формі власності, передбаченій Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Положення про центральні державні архіви України затверджуються Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.
Право власності на документи Національного архівного фонду охороняється законом.
Архівні документи, що нагромадилися за час діяльності органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій, а також документи, що передані державним архівним установам іншими юридичними і фізичними особами без збереження за собою права власності, є власністю держави.
Архівні документи, що нагромадилися за час діяльності органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій, а також документи, що передані архівним відділам міських рад іншими юридичними і фізичними особами без збереження за собою права власності, є власністю територіальних громад.
Архівні документи, що не мають власника або власник яких невідомий, переходять у власність держави на підставі рішення суду, винесеного за заявою державної архівної установи, крім випадків, передбачених законами України.
Забороняється вилучення документів Національного архівного фонду у власника або уповноваженої ним особи без їх згоди, крім випадків, передбачених законами України. Документи Національного архівного фонду, вилучені відповідно до закону для провадження дізнання, попереднього (досудового) слідства, здійснення судочинства, підлягають обов'язковому поверненню власнику або уповноваженій ним особі, але не пізніше ніж через один рік після закінчення провадження у справі.