Охорона поверхневих і підземних вод від забруднення
Стратегічна мета - досягнення екологічно безпечного використання водних ресурсів, що гарантуватиме екологічну безпеку водних об'єктів, у тому числі у разі виникнення техногенних аварій, та створить передумови для визначення сукупності чинників необхідної рівноваги між шкідливим впливом на водні ресурси басейну Дніпра і здатністю їх до самовідтворення.
Основні цілі:
зниження вмісту у водних об'єктах басейну Дніпра біогенних речовин, нафтопродуктів, пестицидів, іонів важких металів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин;
припинення засмічення водних об'єктів;
удосконалення нормативно-правової та еколого-економічної бази з метою поліпшення якісного стану водних об'єктів;
удосконалення системи обліку, моніторингу та контролю забруднення поверхневих і підземних вод, розроблення та введення в дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма стаціонарними джерелами забруднення поверхневих вод із створенням відповідної інформаційної бази даних.
Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:
1) упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства
Довгострокові цілі:
повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених стічних вод комунального господарства;
забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод установленим нормативам та стандартам.
Проміжні цілі:
припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм;
забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод проектним параметрам очисних споруд.
У цій Програмі враховано передбачені Державною програмою водопостачання та каналізування населених пунктів України на 1996-2000 роки, розробленою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про епідемічну ситуацію у зв'язку з розповсюдженням холери" ( 168/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст.369), та Програмою розвитку водопровідно-каналізаційного господарства України заходи щодо широкомасштабного будівництва і реконструкції очисних споруд (каналізаційних мереж, насосних станцій тощо) міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів, військових містечок та гарнізонів, інфекційних лікарень (відділень).
В основу формування Програми покладено такі завдання:
ліквідація диспропорцій між потужностями водопроводів та потужностями каналізації з метою підвищення ефективності роботи очисних споруд;
завершення будівництва об'єктів високого ступеня будівельної готовності та введення їх у дію;
пріоритетне спрямування державних капіталовкладень на здійснення заходів щодо запобігання надходженню у водні об'єкти басейну неочищених стічних вод;
розв'язання проблеми зменшення обсягів осадів, що утворюються на очисних спорудах каналізації за рахунок ширшого впровадження технології їх механічного зневоднення;
заміна аварійних каналізаційних мереж та спрацьованого обладнання очисних станцій;
усунення вторинного бактеріального забруднення водойм за рахунок будівництва та введення в дію очисних споруд інфекційних лікарень.
З метою підвищення рівня експлуатації очисних споруд передбачається:
підтримка на державному рівні розроблення та впровадження сучасних технологій очищення стічних вод;
запобігання надходженню на комунальні очисні споруди неочищених і недостатньо очищених промислових стічних вод, створення умов для ефективного контролю за їх надходженням;
розроблення і впровадження дієвих заходів щодо посилення контролю за забрудненням поверхневих та підземних вод комунальними підприємствами;
2) упорядкування існуючого водовідведення на господарських об'єктах
Довгострокові цілі:
повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених стічних вод господарських об'єктів;
забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод установленим нормативам та стандартам із застосуванням найкращих існуючих технологій.
Проміжні цілі:
припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм;
забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод проектним параметрам очисних споруд.
Будівництво (реконструкція) очисних споруд на господарських об'єктах потребує підтримки на державному рівні в комплексі заходів щодо структурної перебудови економіки.
Для упорядкування існуючого водовідведення на господарських об'єктах передбачається:
застосування економічних та адміністративних засобів регулювання і стимулювання будівництва та реконструкції очисних споруд на промислових підприємствах за рахунок власних коштів та інших джерел фінансування;
розроблення і впровадження сучасних методів переробки та утилізації відходів очисних споруд;
посилення контролю за достовірністю інформації про скидання зворотних вод;
розроблення і впровадження системи ідентифікації порушників умов скидання промислових стічних вод до міської каналізації;
сприяння оснащенню виробничих об'єктів засобами емісійного моніторингу за скиданням стічних вод;
удосконалення контролю за попереднім очищенням виробничих стічних вод;
проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.
Для запобігання забрудненню водних об'єктів та підземних вод інфільтраційними водами накопичувачів промислових відходів (особливо токсичних) та міських звалищ, нафтопродуктами, отрутохімікатами тощо необхідно реалізувати природоохоронні заходи на особливо небезпечних накопичувачах відходів та стоків підприємств, підпорядкованих Мінпрому.
З метою забезпечення проведення цілеспрямованої екологічної політики щодо накопичувачів промислових відходів та стоків передбачається:
інвентаризація накопичувачів промислових відходів та стоків;
удосконалення нормативно-правової документації щодо проектування, будівництва та експлуатації накопичувачів промислових відходів та стоків;
систематичне проведення інспекцій стану промислових гідроспоруд;
проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.
Система аналогічних заходів має бути розроблена та впроваджена і щодо накопичувачів комунальних відходів та територій, забруднених нафтопродуктами, отрутохімікатами тощо;
3) упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях
Довгострокові цілі:
подальший розвиток землеробства у басейні Дніпра шляхом дотримання екологічної рівноваги в сільськогосподарському виробництві та досягнення протиерозійної стійкості агроландшафтів;
повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених стоків від підприємств інтенсивного тваринництва.
Проміжні цілі:
забезпечення максимально можливого регулювання поверхневого стоку із сільгоспугідь;
припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм.
Агротехнічні та водоохоронні заходи на сільгоспугіддях басейну підготовлені Держкомземом з урахуванням вимог регіональних програм захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель, розроблених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1993 року N 334 ( 334-93-п ) "Про першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної реформи".
Програмою передбачається:
будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд (валів земляних, канав, терас, доріг, лотків-перепадів, водоскидів, загат, протиерозійних ставків - накопичувачів твердого стоку тощо);
агротехнічні протиерозійні заходи (щілювання ріллі, безполицевий обробіток грунту);
рекультивація порушених земель;
консервація еродованої і техногенно забрудненої ріллі (способом залуження та залісення);
впровадження перспективних гідротехнічних заходів щодо знешкодження колекторно-дренажного стоку та будівництва біоінженерних споруд.
Запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами підприємств інтенсивного тваринництва досягається шляхом:
будівництва гноєнакопичувальних ємкостей;
переходу на підстилкове утримання тварин тощо.
Здійснення зазначених заходів після проведення відповідних робіт щодо їх науково-дослідного, нормативно-правового та методичного забезпечення повинно передбачатися регіональними та місцевими екологічними програмами із залученням коштів підприємств та інших джерел фінансування.
З метою забезпечення заходів щодо упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях передбачається:
удосконалення відповідної нормативно-правової документації;
проведення організаційно-технічних заходів (забезпечення контролю за зберіганням та використанням) щодо запобігання виносу в водні об'єкти органічних та мінеральних добрив, отрутохімікатів, детергентів, нафтопродуктів тощо;
посилення контролю і підвищення відповідальності за порушення правил зберігання, використання та втрати у природному середовищі хімічних засобів захисту рослин та добрив;
проведення спеціальних досліджень за забрудненням водних об'єктів від дифузних джерел, пов'язаних з поверхневим змивом із сільськогосподарських угідь, тваринницьких комплексів і ферм;
4) упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях
Довгострокові цілі:
повне припинення скидання в водні об'єкти неочищених поверхневих стічних вод на територіях міст та селищ міського типу.
Проміжні цілі:
припинення засмічення водних об'єктів;
припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм.
З метою забезпечення упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях передбачається:
перебудова системи водовідведення, обладнання мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах;
посилення контролю з боку природоохоронних органів за станом поверхні забудованих територій міст та своєчасним прибиранням сміття;
створення під час реконструкції та забудови міст нових мереж дощової каналізації та їх спрямування до очисних споруд;
розроблення і впровадження відповідної нормативно-правової документації;
розроблення і введення в дію системи оцінки діючих очисних споруд та обліку міських зливових стоків із створенням відповідної інформаційної бази даних;
5) забезпечення екологічно безпечного функціонування Дніпровського каскаду водосховищ
Довгострокові та проміжні цілі:
підвищення рівня екологічно безпечного функціонування водосховищ;
поліпшення санітарно-гігієнічного становища найбільш екологічно вразливих ділянок водосховищ;
забезпечення необхідних інженерно-технічних умов господарської діяльності та проживання населення на окремих ділянках берегової зони, запобігання ризику небезпечних геологічних процесів внаслідок експлуатації водосховищ;
зменшення антропогенної евтрофікації водосховищ;
створення умов для відтворення та охорони біологічних ресурсів;
забезпечення наукового обгрунтування оптимального режиму експлуатації водосховищ та екологічної регламентації режимів попусків.
Створення необхідних інженерно-технічних умов для господарської діяльності та проживання населення (берегоукріплення, заходи боротьби з підтопленням прилеглих територій, будівництво захисних дамб тощо), зменшення антропогенної евтрофікації водосховищ, створення водоохоронних та на окремих ділянках акваторії і берегової зони заповідних зон з відповідним облаштуванням та режимом використання забезпечується виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації Програми. Крім того, з метою поліпшення санітарного стану та збільшення рибних запасів водосховищ передбачається розширення обсягів вирощування та вселення до водосховищ риб, які харчуються переважно річковими рослинами, здійснення інших природоохоронних заходів згідно з програмою "Дніпрориба", розробленою Мінрибгоспом та об'єднанням "Укррибгосп", та відповідним науково-дослідним забезпеченням.
Здійснення інших природоохоронних заходів щодо реалізації Програми (відокремлення мілководдя або відродження проточно-острівної системи, заходи щодо запобігання вторинному забрудненню вод донними відкладами Дніпра та водосховищ), спрямованих на поліпшення екологічного стану водосховищ, повинно реалізовуватися з урахуванням екологічних особливостей як самих водосховищ, так і заплав Дніпра, тільки після проведення комплексу науково-дослідницьких та проектних робіт і експериментальних досліджень.
З метою забезпечення виконання заходів щодо реалізації Програми передбачається коригування Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду;
6) запобігання забрудненню підземних вод
Довгострокові цілі:
стан підземних вод (як за якістю, так і за кількістю) контролюється таким чином, щоб забезпечити їх стале та безпечне використання відповідними галузями господарства з гарантуванням сталого розвитку взаємопов'язаних елементів навколишнього природного середовища (рослинності, ландшафту тощо).
Проміжні цілі:
запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно несприятливих районах.
Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації Програми.
З метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається:
розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;
створення системи управління якістю підземних вод;
дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану;
організація системи моніторингу.