Радіаційне забруднення
Винятковою особливістю сучасного екологічного стану басейну Дніпра є те, що локальні ситуації, зумовлені неупорядкованим і екологічно небезпечним водокористуванням на більшості території басейну, загострюються Чорнобильською катастрофою. В умовах хімічного забруднення водотоків і водосховищ у басейні Дніпра негативний вплив радіації на стан здоров'я населення різко зростає. За даними Держкомгідромету, за рахунок водного фактора колективна доза опромінення населення в басейні Дніпра за роки після аварії зросла на 3-13 відсотків. На території басейнів Прип'яті та Дніпра зосереджено близько 450 тис. кюрі цезію-137 та майже 70 тис. кюрі стронцію-90. Потенційне надходження радіонуклідів із забруднених територій за рахунок поверхневого змивання за рік може становити 1-2 відсотки для стронцію-90 і 0,1-0,3 - для цезію-137. Хоча у 1994 році спостерігалося зменшення концентрації ізотопів у водосховищах у 100 разів порівняно з 1986 роком, однак вона все ж у 35 разів перевищує рівень, що передував катастрофі.
Водосховища каскаду є своєрідними накопичувачами радіоактивного забруднення. Концентрація цезію-137 від Київського до Каховського водосховища знижується на два порядки, стронцію-90 - майже удвічі. Від загальної кількості стронцію, що надходить до Київського водосховища, 27 відсотків переймається в Кременчуцькому, 11 - у Канівському водосховищах, а 23 відсотки залишається в Київському.
Нагромадження радіонуклідів та інших забруднюючих речовин переважно в донних відкладах створює передумови для тривалого їх перерозподілу через стік усіх водосховищ Дніпровського каскаду.
За висновками Національної академії наук, Держкомгеології та Держкомгідромету, прискорене переміщення радіонуклідів у басейні Дніпра в напрямку Каховського водосховища і Чорного моря може статися під час повені високої водності із забезпеченістю 10 і нижче відсотків. До зростання надходжень радіонуклідів в атмосферу і біосферу може призвести їх вітро-пилове підняття внаслідок обміління або осушення водних джерел.