Стан підземних вод
Унаслідок господарської діяльності триває інтенсивне забруднення підземних вод. За даними Держкомгеології найбільш забруднені ділянки знаходяться переважно біля великих промислових та сільськогосподарських об'єктів, а також населених пунктів. Найбільші порушення в природній гідрогеохімічній обстановці спостерігаються в економічно розвинутих районах Дніпропетровської та Запорізької областей з високим рівнем розвитку промисловості, сільського господарства та великою густотою населення. Головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, мінералізовані шахтні та рудникові води, мінеральні добрива та отрутохімікати, накопичувачі відходів на тваринницьких комплексах і фермах.
У межах басейну розташовано близько 1000 фільтруючих накопичувачів, 80 відсотків яких сконцентровано в південній частині басейну. Сумарний обсяг зібраних у них високомінералізованих вод досягає 1 куб. км, з них 77 відсотків припадає на Дніпропетровську область. З накопичувачів до підземних водоносних горизонтів переходять розчини солей, нафтопродукти, ароматичні речовини тощо. Насиченість басейну Дніпра накопичувачами промислових відходів та стоків, ступінь негативного впливу їх та загроза небезпеки (до небезпечних належить 40, а до особливо небезпечних - 15 відсотків промислових накопичувачів), недосконалість існуючої нормативної бази (до накопичувачів пред'являються ті ж технічні вимоги, що і до значно безпечніших екологічно водогосподарських гідроспоруд, тому розробка та реалізація проектів накопичувачів згідно з існуючими нормативами не забезпечує відповідного рівня захисту грунтів, водного та повітряного басейнів) зумовлюють необхідність розроблення відповідних заходів щодо запобігання їх негативному впливу.
Термінового розв'язання потребує проблема техногенно-екологічного забруднення деяких територій басейну, спричиненого антропогенною (промисловою, військовою тощо) діяльністю. Так, надзвичайно складна екологічна обстановка склалася у районах міст Узина із загальною площею забруднення нафтопродуктами близько 100 кв. км, Білої Церкви, де під загрозою існування опинився дендрологічний парк "Олександрія".
У гірничодобувних районах Дніпропетровської, Запорізької, Донецької та Полтавської областей порушення природних гідрохімічних умов пов'язано переважно з надходженням до підземних високомінералізованих дренажних, рудникових та шахтних вод. Так, загальна площа забруднення підземних вод у районі Кривбасу становить близько 300 кв. км, максимальна мінералізація їх досягає 12,3 г/л. Фільтрація шахтних вод з накопичувачів у Західному Донбасі спричиняє підвищення мінералізації підземних вод до 1,5 г/л, а на Самарському, Первомайському та Вербському водозаборах - до 12 грамів на літр.
Таким чином, у басейні Дніпра сформувалися великі осередки забруднених підземних вод, зокрема в районах:
Дніпропетровська - Дніпродзержинська - стічними водами об'єктів хімічної і металургійної промисловості;
Новомосковська - Павлограда - шахтними водами і відходами тваринницьких комплексів;
Кривого Рога - шахтними водами та стічними водами металургійних заводів;
Житомира - Рівного - стічними водами підприємств хімічної і легкої промисловості, а також господарсько-побутовими стічними водами.