1. Регуляторний орган підтримує співробітництво з питань регулювання у сферах, зазначених у частині першій статті 2 цього Закону, з Органом європейських регуляторів для електронних комунікацій, національними органами регулювання інших держав, іншими всесвітніми, європейськими та регіональними організаціями у відповідних сферах.
2. Регуляторний орган на підставі міжнародних угод може надавати компетентним органам інших держав та отримувати від них інформацію з питань державного регулювання та нагляду (контролю), необхідну для виконання покладених на нього законом завдань у сферах, зазначених у частині першій статті 2 цього Закону.
3. Фінансування діяльності регуляторного органу повинно передбачати кошти на здійснення такого співробітництва.