1. Військовослужбовці Національної гвардії України після виконання вимог, передбачених частиною третьою статті 15 цього Закону, мають право застосувати спеціальні засоби за виключної необхідності у випадках, якщо інші форми попереднього впливу на правопорушників не дали бажаних результатів, для:
1) відбиття нападу на особовий склад Національної гвардії України, Національної поліції, осіб органів управління об’єктами, що охороняються Національною гвардією України, персонал дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, інших осіб;
{Абзац перший частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 920-VIII від 24.12.2015 }
{Пункт 1 частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 766-VIII від 10.11.2015 }
1) відбиття нападу на особовий склад Національної гвардії України, працівників органів державної влади, органів управління об’єктами, що охороняються Національною гвардією України, персонал дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, інших осіб;
{Пункт 1 частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 766-VIII від 10.11.2015 , № 920-VIII від 24.12.2015 }
2) припинення опору законним діям військовослужбовців Національної гвардії України та інших осіб, які виконують службові обов’язки з охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, забезпечення громадської безпеки;
3) затримання осіб на місці вчинення кримінального правопорушення, у тому числі тих, які намагаються втекти або чинити опір;
4) конвоювання (доставляння) затриманих осіб до територіальних органів внутрішніх справ, Національної поліції, якщо вони своєю поведінкою провокують втечу, заподіяння шкоди оточуючим або собі чи чинять опір військовослужбовцям Національної гвардії України;
5) відбиття нападу на містечка, ешелони (транспорти) і транспортні колони Національної гвардії України та на об’єкти, що нею охороняються, спеціальні вантажі;
{Пункт 4 частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 920-VIII від 24.12.2015 }
5) відбиття нападу на містечка, ешелони (транспорти) і транспортні колони Національної гвардії України та на об’єкти, що нею охороняються, спеціальні вантажі, їх розблокування;
{Пункт 5 частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 920-VIII від 24.12.2015 }
6) звільнення заручників, захоплених будівель, споруд, приміщень, транспортних засобів та ділянок місцевості;
7) припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку;
8) зупинки транспортних засобів, водії яких не виконали законних вимог зупинитися, а також затримання осіб, які скоїли кримінальне правопорушення і намагаються втекти на транспортному засобі.
Військовослужбовець має право застосовувати спеціальні засоби у всіх випадках, коли дозволено застосовувати вогнепальну зброю відповідно до статті 18 цього Закону.
{Частину першу статті 17 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 920-VIII від 24.12.2015 }
2. Перелік та правила застосування спеціальних засобів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.
Рішення про застосування спеціальних засобів приймає службова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку, або керівник конкретної операції.
Під час несення служби у складі військової частини (підрозділу, групи) рішення про застосування спеціальних засобів приймає визначена в установленому порядку службова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку, або керівник операції чи командир відповідної військової частини (підрозділу, групи) Національної гвардії України.
{Абзац другий частини третьої статті 17 в редакції Закону № 920-VIII від 24.12.2015 }
Військовослужбовці, які діють індивідуально, приймають такі рішення самостійно.
{Абзац частини третьої статті 17 в редакції Закону № 920-VIII від 24.12.2015 }
4. Забороняється застосовувати спеціальні засоби:
1) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що реально загрожує життю і здоров’ю особового складу Національної гвардії України;
1) до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору військовослужбовцю Національної гвардії України, що загрожує його життю і здоров’ю та/або інших осіб, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо;
{Пункт 1 частини четвертої статті 17 в редакції Закону № 920-VIII від 24.12.2015 }
2) у приміщеннях і на земельних ділянках, які належать або закріплені за дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав в Україні, крім випадків, коли від глави дипломатичного або іншого відповідного представництва (організації) надійде офіційними каналами письмове прохання (згода) застосувати зазначені засоби проти правопорушників;
3) у приміщеннях або на виробництвах, пов’язаних з виготовленням вибухових чи легкозаймистих речовин, у навчальних і лікувальних закладах.
5. Норми належності, порядок обліку, експлуатації, технічного обслуговування, зберігання, списання, знищення спеціальних засобів, заходи безпеки під час користування визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
{Статтю 17 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 920-VIII від 24.12.2015 }