1. Банки, торговці цінними паперами або реєстратори за наявності ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів мають право бути зберігачами, провадити за дорученням власника операції з депонованими цінними паперами та здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за винятком клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів. { Абзац перший частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005; в редакції Закону N 2393-VI ( 2393-17 ) від 01.07.2010 }
Для отримання ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів юридична особа повинна мати повністю сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 7 мільйонів гривень. Зберігач за дорученням власника може провадити операції з депонованими цінними паперами та здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за винятком клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів. { Абзац частини першої статті 11 в редакції Закону N 2393-VI ( 2393-17 ) від 01.07.2010 }
У статутному капіталі зберігача частка іншого зберігача, торговця цінними паперами, інвестиційної компанії та інших професійних учасників фондового ринку не може перевищувати п'яти відсотків. Частка інституційного інвестора, який не є професійним учасником фондового ринку (страхова компанія, недержавний пенсійний фонд та інші) у статутному капіталі зберігача не може перевищувати двадцяти відсотків, якщо інше не передбачено законом. { Абзац частини першої статті 11 в редакції Закону N 1840-IV ( 1840-15 ) від 22.06.2004 }
2. Зберігачі здійснюють зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їх власникам (у тому числі самому зберігачу).
У разі одержання зберігачем ліцензії на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів зберігачу забороняється здійснювати будь-які операції з цінними паперами, реєстр власників яких він веде, крім операцій реєстратора за договором з емітентом. Зберігач не може бути інвестиційним керуючим депонента, який є інституційним інвестором. ( Абзац другий частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005 )
3. Оплата послуг зберігача провадиться за тарифами, встановленими самим зберігачем. Максимальний розмір тарифів встановлюється Державною Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.