Про наявність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності

· Не визначено

Опубліковано: Рішення Верховного суду України, 2004 р., № 1

ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.05.2003

(Витяг)

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 8 листопада 2002 р. Є. притягнуто за ст. 124 КпАП ( 80731-10 ) до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 68 грн.

Суд визнав Є. винною в тому, що вона 11 вересня 2002 р. приблизно о 9-й годині 50 хвилин не впоралась із керуванням автомобілем, внаслідок чого зіткнулася з автомобілем під керуванням Г., чим порушила п. 12.3 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 ( 1306-2001-п ).

Голова Верховного Суду України скасував зазначену постанову місцевого суду як незаконну й необґрунтовану з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КпАП ( 80732-10 ) завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд під час її розгляду зазначених вимог закону не додержав. Так, обґрунтовуючи винність Є., він послався в постанові, зокрема, на пояснення очевидців події - К., Ш., та Р., які фактично підтвердили показання Є. (неодноразово дані нею як під час перевірки за фактом ДТП, так і в судовому засіданні) про те, що зіткнення автомобілів сталося внаслідок усунення нею небезпеки, яка загрожувала її життю та життю і здоров'ю пішоходів.

За таких обставин суду слід було ретельніше дослідити наведені дані й, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами у справі, дійти висновку щодо того, чи перебувала Є. у стані крайньої необхідності, та належним чином мотивувати його в постанові. Проте суд цього не зробив.

Наявна в матеріалах справи довідка за результатами автотехнічного дослідження, згідно з якою Є. припустилася порушення Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ), не може безумовно свідчити про наявність підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю інших доказів, а отже, не відповідає вимозі їхньої достатності.

З урахуванням викладеного постанову місцевого суду скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд, під час якого належить ретельно перевірити доводи Є. про вчинення нею діяння, що формально містить ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП ( 80731-10 ), у стані крайньої необхідності і на підставі зібраних у справі, а, можливо, й нових доказів постановити в ній належне процесуальне рішення.