ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.12.2003 Справа N 18/573
(Витяг)
Як випливає з матеріалів справи та встановлено судами, закрите акціонерне товариство "Г" користується послугами із забезпечення котельні енергоносіями на підставі договору за N 180 від 23 жовтня 2000 р. про надання послуг із забезпечення енергоносіями котельні, наданої в оренду комунальному відділу міськвиконкому, підписаного відповідачем з протоколом розбіжностей. Оскільки сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема щодо вартості послуг, рішенням арбітражного суду Донецької області від 6 червня 2001 р. закрите акціонерне товариство "Г" було зобов'язане укласти договір про надання послуг із забезпечення енергоносіями котельні в редакції, запропонованій відкритим акціонерним товариством "Е". Зазначене рішення суду не скасоване й вступило в законну силу 16 червня 2001 р.
Відповідно до ст. 153 ЦКУ ( 435-15 ), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов.
Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що у період з 1 листопада 2000 р. по 16 червня 2001 р. між відкритим акціонерним товариством "Е" та закритим акціонерним товариством "Г" були відсутні договірні відносини, оскільки неукладений договір не породжує жодних прав та обов'язків для сторін.
Господарські суди апеляційної та касаційної інстанцій зазначений недолік не виправили, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦКУ ( 435-15 ), зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 4 цього Кодексу, якою встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством України, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки.
Господарські суди при вирішенні цього спору на ці вимоги закону уваги не звернули й не з'ясували належним чином підстави виникнення зобов'язань між сторонами у цьому спорі.
За таких обставин всі судові рішення, ухвалені за цією справою, підлягають скасуванню, а справа - скеруванню на новий розгляд.
... Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного суду України ПОСТАНОВИЛА:
постанову Вищого господарського суду України від 26 червня 2003 р. у справі N 18/573, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 березня 2003 р. та рішення господарського суду Донецької області від 26 грудня 2002 р. - скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.