Національна музейна політика - це сукупність основних напрямів і засад діяльності держави і суспільства в галузі музейної справи.
Основними напрямами національної музейної політики є:
збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність; ( Частину другу статті 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 659-XIV ( 659-14 ) від 14.05.99 )
повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами; ( Частину другу статті 3 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 659-XIV ( 659-14 ) від 14.05.99 )
забезпечення соціально-економічних, правових і наукових умов для ефективної діяльності музеїв;
сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи;
підтримка і розвиток мережі музеїв;
забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації музейних кадрів, їх правовий і соціальний захист;
бюджетне фінансування (у тому числі на дольових засадах) і пріоритетне матеріально-технічне забезпечення розробки і реалізації державних, регіональних і місцевих програм розвитку музейної справи;
забезпечення охорони музеїв;
підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою;
сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейної справи.