1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
берегозахисні ділянки - смуги прибережних зелених насаджень завширшки 150-200 метрів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, інших водних об'єктів;
ботанічні сади - науково-дослідні природоохоронні установи, які призначені для вивчення та збереження об'єктів рослинного світу та здійснюють науково-дослідну, навчальну та освітньо-виховну діяльність;
зелена зона - сукупність зелених насаджень у межах певної території;
зелені насадження - дерева, чагарники, трава та інша рослинність, яка може включати інші об'єкти рослинного світу, природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту;
лісопарк - лісовий масив з елементами паркового благоустрою для масового відпочинку населення;
ліс населеного пункту - лісовий масив або ділянка лісу, розташовані в межах населеного пункту;
парк - самостійний архітектурно-організаційний комплекс, основним елементом якого є зелені насадження, площею понад 2 гектари, який виконує санітарно-гігієнічні функції та призначений для короткочасного відпочинку населення;
рекреаційна зона - спеціально виділена і організована територія в місті та в межах зеленої зони, призначена для відпочинку населення;
сквер - упорядкована ділянка зелених насаджень площею від 0,02 до 2,0 гектара, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць, призначена для короткочасного відпочинку населення;
стрімкі схили - схили стрімкістю 21 і більше градусів;
урочище - природно-територіальний комплекс, який складається із закономірного просторового поєднання елементів ландшафту, в тому числі рослинності, та формується на основі певної форми рельєфу - випуклої чи ввігнутої, єдиної за генезисом і віком.