Ст. 18. Органи місцевого самоврядування

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію · порівняння редакції від 1993-10-21 з редакцією від 1999-06-09

Абзаців змінено: 0, вилучено: 1, додано: 15, без змін: 0.

Відповідальність за стан мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності галузей народного господарства, регіонів, підприємств, установ і організацій покладається на керівників відповідних центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій всіх форм власності

1. Підприємства, установи і організації зобов'язані:

планувати та здійснювати у мирний час заходи щодо підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень);

виконувати мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами) і подавати звіти з цих питань до відповідних органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, які є замовниками цих завдань (замовлень);

у разі оголошення мобілізації здійснювати заходи щодо переведення на роботу в умовах особливого періоду;

утримувати в належному стані техніку, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать до передачі у разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням або призначені для сумісного з ними використання у воєнний час;

сприяти військовим комісаріатам у їх роботі в мирний час та під час оголошення мобілізації;

забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які призиваються на військову службу в разі мобілізації, на збірні пункти та у військові частини;

забезпечувати постачання техніки на збірні пункти та у військові частини у разі мобілізації згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

здійснювати заходи щодо розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі у разі мобілізації до складу Збройних Сил України, інших військових формувань, та передачі їх згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

виділяти будівлі, споруди, комунікації, транспортні та інші матеріальні засоби згідно з мобілізаційними планами з відшкодуванням збитків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

створювати й утримувати виробничі потужності мобілізаційного призначення, запаси матеріальних цінностей згідно із зазначеними мобілізаційними завданнями (замовленнями) та страховий фонд документації;

вести облік військовозобов'язаних і призовників з числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і подавати звітність з цих питань до відповідних органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

надавати необхідну інформацію відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, яка потрібна для планування та здійснення мобілізаційних заходів;

утворювати мобілізаційні органи.

2. Підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо з урахуванням мобілізаційного розгортання їх можливості дають змогу виконувати ці мобілізаційні завдання (замовлення).

Закреслене — текст редакції від 1993-10-21, підкреслене — текст редакції від 1999-06-09. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1993-10-21 або 1999-06-09.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.