Ради народних депутатів є правомочними розглядати і вирішувати будь-які питання, віднесені законодавством Української РСР до відання місцевого самоврядування, а також утворюваних ними органів.
Ради утворюють свої виконавчі, розпорядчі та інші органи, самостійно встановлюють структуру, штати, затверджують фонд і умови оплати праці їх працівників відповідно до чинного законодавства.
Ради мають право утворювати і реорганізовувати утворені ними територіальні та міжтериторіальні, галузеві і міжгалузеві органи управління, встановлювати їх компетенцію відповідно до законодавства Української РСР.
Рішення Рад, їх виконавчих і розпорядчих органів, прийняті в межах своєї компетенції, є обов'язковими для виконання відповідно нижчестоящими Радами, їх виконавчими і розпорядчими органами, всіма розташованими на території Ради підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, кооперативними та іншими громадськими організаціями, їх органами, а також посадовими особами і громадянами. Рішення Ради не повинні суперечити Конституції Української РСР ( 888-09 ) і чинним законам.
Рада має право порушувати питання перед нижчестоящою Радою про скасування прийнятого нею рішення. Нижчестояща Рада у місячний строк розглядає цю пропозицію на сесії. Прийняте нею рішення є остаточним, якщо воно не суперечить чинному законодавству.
Ради та їх виконавчі комітети є юридичними особами, мають гербову печатку і кутовий штамп за зразком, який затверджується Президією Верховної Ради Української РСР, рахунки в установах банків.
2. КОМПЕТЕНЦІЯ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ БАЗОВОГО РІВНЯ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ (СІЛЬСЬКОЇ, СЕЛИЩНОЇ, МІСЬКОЇ)