1. Перевізник зобов’язаний:
забезпечувати належний рівень транспортного обслуговування пасажирів та їх безпеки, якість надання транспортних послуг;
утримувати рухомий склад та інші об’єкти міського електричного транспорту у належному стані, створювати умови для проведення їх державного технічного огляду;
забезпечувати необхідний рівень професійної кваліфікації працівників та додержання ними вимог законодавства;
забезпечувати справляння плати за проїзд;
інформувати пасажирів про організацію транспортного обслуговування та правила користування міським електричним транспортом;
створювати належні умови праці та відпочинку персоналу, забезпечувати контроль за роботою і станом здоров’я водіїв;
виконувати умови договору про організацію надання транспортних послуг, інші вимоги, встановлені законодавством;
надавати замовникові інформацію про результати роботи рухомого складу;
забезпечувати укладення договорів страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, та за шкоду, заподіяну багажу під час перевезення, за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням з Національним банком України.
{Частину першу статті 13 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021 }
2. Перевізник має право:
вносити пропозиції щодо створення нових та внесення змін до існуючих маршрутів (ліній), а також уточнення обсягів транспортної роботи і розкладу руху;
проводити контроль за додержанням пасажирами Правил користування міським електричним транспортом, у тому числі щодо оплати проїзду та наявності документів, які дають право на пільговий проїзд;
зупиняти пасажирські перевезення на маршрутах (лініях) або тимчасово змінювати розклад руху у разі виникнення загрози його безпеці, змін у пасажирських потоках, а також з інших причин, не залежних від перевізника, і негайно інформувати про це замовника;
вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові, крім випадків, передбачених статтею 19 цього Закону.
3. Перевізник несе відповідальність за:
виконання зобов’язань щодо перевезення пасажирів згідно із законодавством та договором про організацію надання транспортних послуг;
відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю і майну пасажирів, а також довкіллю, згідно із законодавством, у тому числі шляхом укладення договорів страхування відповідальності;
{Абзац третій частини третьої статті 13 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 }
надання інформації про фактичні обсяги транспортних послуг.