Правове становище працівників міліції — ст. 20 Про міліцію

Ст. 20. Правове становище працівників міліції

Чинна редакція від 20.12.1990

Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами.

Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.

Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов'язків, не передбачених чинним законодавством.

Втручання в діяльність міліції тягне за собою відповідальність за законом.

Правові позиції Верховного Суду

Служба в органах внутрішніх справ (Національній поліції) є публічною службою, а поліцейський — особа, що проходить публічну службу.

Правовідносини: визначення правового статусу поліцейського як суб’єкта публічної служби

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» представник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною. Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Згідно зі статтею 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу …

Велика Палата ВС, постанова від 21.08.2019 у справі № 711/10371/17 · цитують у 7 рішеннях · текст рішення

Служба в органах внутрішніх справ є різновидом публічної служби (представник міліції — представник органу виконавчої влади), отже спори, що випливають із такої служби, мають адміністративну природу.

Правовідносини: кваліфікація служби в органах внутрішніх справ як публічної служби

У пункті 15 частини першої статті 3 КАС України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, закріплено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служ…

Велика Палата ВС, постанова від 13.03.2019 у справі № 761/27364/17 · цитують у 7 рішеннях · текст рішення

Працівник міліції є представником державного органу, отже служба в міліції належить до публічної служби.

Правовідносини: визначення публічної служби для осіб, які служать в органах внутрішніх справ

Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій). Норму щодо віднесення державної служби до публічної закріплено також у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України у редакції Закону № 2147-VIII. Питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби…

Велика Палата ВС, постанова від 11.04.2018 у справі № 333/298/16-ц · текст рішення

Спори, пов’язані з реалізацією правового статусу особи на публічній службі (від прийняття на посаду до звільнення), зокрема щодо відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця і відшкодування витрат на навчання, є публічно‑правовими і підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, навіть якщо позов подано після звільнення особи.

Правовідносини: відносини між державним навчальним закладом/органом влади та особою, що навчалась за державним замовленням, щодо відшкодування витрат на підготовку та виконання зобов’язань служби.

Відповідно до статті 18 Закону № 565-XII підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.…

Велика Палата ВС, постанова від 04.09.2019 у справі № 127/7858/18-ц · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.